Україна
У Києві пройшла триденна акція з вимог до влади щодо повернення всіх полонених захисників Маріуполя. З п’ятниці 23 вересня до неділі 25 вересня дружини, мами, сестри, брати та батьки полонених біля Стели на Майдані Незалежності вимагали від влади, аби вона їх почула, адже до акцій протесту людей спонукала саме байдужість влади, котра на звернення рідних надає банальні відписки і не визнає, що, окрім азовців, у полоні були і знаходяться ще й інші захисники Маріуполя: хлопці з ТрО Києва, 57 бригади 34 батальйону, військові медики і ті, хто брав участь у боях під Тошківкою, і ті, хто в Оленівці, і морська піхота 36 бригади, і бійці 12-й бригади НГУ.
Детальніше...Додати коментар
Європейські лідери заговорили про політичні погляди росіян. Буцімто ті, що тікають з росії від мобілізації, вони – проти війни. Насправді ж, ці люди не лише не проти війти, вони її люблять, підтримують і теж – готові вбивати тих, кого вважають в своїй шовіністичній уяві нижчими народами. Як вбивали чеченців та грузинів. На що ж вони не готові, так це те, що вбиватимуть їх. А так, як російська армія довела, що другою в світі вона є тільки за чисельністю та ідіотами, то ті, хто, сидячі на диванах, кричав «вбивай хохлів», просто не бажають покласти своє життя під керівництвом тих військових ідіотів. І ці люди, котрі нині тікають до Грузії, навіть не замислюються, що ще в 2008 році підтримували так само вбивства грузинів і що грузини їм це – можуть згадати. Чомусь ті, хто називає себе росіянами, переконані, що усі нації та країни, які вони колись окуповували і вбивали, наразі повинні, закриваючи очі, не згадувати про ті діяння і тепер приймати у себе тих, хто вирішив тікати від путінської могилізації.
Останній обмін полоненими, що відбувся 22 вересня 2020 року, звісно, важливий. Повернення захисників з полону є однією з функцій гарантій держави і гаранта, котрий повинен дотримуватись Конституції, і, зокрема, її третьої статті. Однак для багатьох рідних і близьких, тих, хто знаходиться в полоні, організований у такий спосіб обмін став шоком, бо виявилось, що на слуху один «Азов», а обміняли лише медійно відомих осіб та старший офіцерський склад. Про інших — навіть не згадали.
Вельмишановні, Леонід Данилович, Віктор Андрійович, Петро Олексійович!
До вас звертаються матері та батьки, сестри та брати, дружини та друзі захисників Маріуполя, які досі перебувають у полоні. Ми щиро радіємо новині, що частина наших захисників повернулась додому. Але, на превеликій жаль, повернули не всіх. І в російському полоні зараз перебувають іще кілька тисяч українських воїнів! Попереду ще великий обсяг роботи щодо їхнього звільнення!
Визволення полонених – одна з основних функцій країни, котра в своїй Конституції і, зокрема, статті третій, констатувала: «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність». Так говорить Конституція, але на ділі влада демонструє суспільству інше, при цьому – розколюючи його та поділяючи тих же полонених на декілька сортів, даючи зрозуміти матерям, дружинам, сестрам та донькам, що чийсь чоловік чи чиясь дружина – важливіша за іншу, ту, яку не обмінювали і про яку не згадують.
Це може зацікавити:
Останні новини
28.03.2024 08:30
Знищено 26 ударних БпЛА ворога28.03.2024 08:23
780 кацапів подохло минулої доби на українській землі27.03.2024 18:26
Спрямована усвідомлена керована деградаціяВраг продолжает атаковать нашу страну с воздуха различными средствами нападения и в прошедшую ночь применил 13 ударных «шахедов»