Пленарне засідання Верховної Ради України 9 квітня 2014 року

У середу 9 квітня 2014 року Верховна Рада України продовжила роботу в пленарному режимі. Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов, відкривши ранкове пленарне засідання, відзначив, що вчора був надзвичайно важливий та результативний парламентський день.

За його словами, було прийнято низку важливих законів. Він назвав "революційним рішенням" прийняття Закону "Про відновлення довіри до судової системи України", наголосивши, що саме з прийняттям цього закону вдасться забезпечити шлях до чесного, відкритого правосуддя в Україні та відновлення довіри до нашої судової системи. "Я переконаний - суди повинні приймати рішення відповідно до закону та Конституції, а не відповідно до політичних замовлень та корупційних схем", - наголосив О.Турчинов.

Голова Верховної Ради України також зазначив, що прийнятий вчора Закон "Про посилення відповідальності за вчинення злочинів проти основ національної безпеки" скерований, в першу чергу, проти тих, "хто намагається розпалювати полум'я сепаратизму, виступає проти нашої країни, проти цілісності та недоторканності наших кордонів".

О.Турчинов відзначив, що, проголосувавши зміни до Закону "Про вибори депутатів місцевих рад", народні депутати тим самим забезпечили ефективність проведення виборів до місцевих рад 25 травня і зекономили близько мільярда гривень бюджетних коштів.

Важливими він назвав прийняття закону про внесення змін до законодавства, яке забезпечує адаптацію правового статусу засудженого до європейських стандартів та рішення про амністію засуджених, яка не застосовувалася ось вже три роки.

За словами головуючого, також важливим є прийняття в першому читанні Закону "Про освіту" і скасування утилізаційного збору та акцизу на переобладнання транспортних засобів.

Головуючий оголосив про вихід народного депутата А.Гончарова зі складу фракції партії регіонів.

О.Турчинов повідомив, що 8 квітня Центральна виборча комісія зареєструвала обраними народними депутатами України: Крутія Віталія Івановича, обраного 28 жовтня 2012 року у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, включено до виборчого списку партії "УДАР" та Чорну Галину Михайлівну, обрану 28 жовтня 2012 року у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, включено до виборчого списку політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

Новообрані народні депутати склали присягу перед Верховною Радою.

З оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили народні депутати.

Головуючий оголосив про входження народного депутата Г.Чорної до складу фракції "Свобода".

О.Турчинов нагадав, що вчора до порядку денного не було включено низку важливих законопроектів. Він звернув увагу на те, що вчора в деяких виступах наголошувалося на тому, що голосування пакетом - це є порушення Регламенту. "Я з керівниками фракцій спеціально прочитав Регламент, де нема жодних проблем з таким голосуванням. Безумовно, за наполяганням народних депутатів ми можемо голосувати і кожний закон окремо. Але, з одного боку, ми втратимо багато часу, з іншого боку, ми можемо не включити до порядку денного непопулярні закони, на яких наполягає уряд, а також не проголосувати включення до порядку денного ті ж самі закони від опозиції", - пояснив він.

Головуючий запропонував проголосувати включення запропонованих законопроектів пакетом.

Народні депутати не підтримали цю пропозицію.

Головуючий поставив на голосування кожен законопроект окремо.

За результатами голосування більшість законопроектів було включено до порядку денного сесії. Серед включених: про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України (реєстр. №4556); про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо підвищення фінансової самостійності Автономної Республіки Крим та міста Севастополь) за реєстр. №4591; про здійснення державних закупівель (нова редакція) за реєстр. №№4587, 4587-1; про внесення змін до деяких законів України щодо надання інформації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстр. №4590); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері надання адміністративних послуг (реєстр. №№4404, 4404-1); про внесення змін до Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" щодо вдосконалення процедури видачі документів дозвільного характеру, оформлених центральними органами виконавчої влади (реєстр №4584); про метрологію та метрологічну діяльність (реєстр. №4583); про стандартизацію (реєстр №4585); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів (реєстр. №4586); про внесення змін до деяких законів України, пов'язаних з діяльністю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту персональних даних (реєстр. №4551); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони іноземцям та особам без громадянства приймати участь у політичній діяльності на території України) за реєстр №4621.

Парламентарії не підтримали включення до порядку денного законопроектів: про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за посягання на територіальну цілісність та недоторканність України) за реєстр. №4131; про проведення люстрації в Україні (реєстр. №№4570, 4570-1, 4570-2, 4570-3); про внесення змін до Закону "Про Вищу раду юстиції" щодо удосконалення правових норм, які регламентують порядок припинення повноважень членів Вищої ради юстиції (реєстр. №4632); про внесення змін до чинного законодавства України щодо прав громадян в боротьбі з корупцією та зловживанням владою (реєстр №4607); про Національне бюро антикорупційних розслідувань (реєстр. №№4573, 4573-1); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення голосування за кордоном (реєстр. №4595); про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування визначення та погашення боргових зобов'язань, які виникли внаслідок неповних розрахунків за енергоносії (реєстр. №№4566, 4566-1); про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня 9 березня - Шевченкового Дня (Дня народження Тараса Шевченка) за реєстр №4506; про внесення змін до статті 110 Кримінального кодексу України (щодо посилення кримінальної відповідальності за незаконне розміщення на території України державних символів інших держав) за реєстр. №4608; про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення розрахунків за енергоносії) за реєстр. №4644; про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства (реєстр. №4645); про внесення змін до Митного кодексу України (реєстр. №4646); про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (реєстр. №4647).

Підготовлений до другого читання проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру доповіла голова Комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики Олександра Кужель. Вона зазначила, що вперше за 20 років парламент розглядає дійсно дерегуляцію, серйозно скорочує ті дозволи, які заважають підприємницькій діяльності.

О.Кужель нагадала, що цей законопроект був внесений Президентом януковичем, як завдання підняти рейтинг України щодо прозорості і конкурентного середовища в бізнесі. Доповідачка повідомила, що проект допрацьований всіма депутатами Верховної Ради.

За її словами, цим законопроектом вносяться зміни до 38 законодавчих актів: 4 кодексів, Декрету Кабінету Міністрів та 33-х законів. "Ми скасовуємо існування 113 дозвільних документів і дозвільних процедур, звужуємо застосування 13 дозвільних документів", - пояснила О.Кужель.

Доповідачка доповіла про основні зміни, яких зазнав законопроект під час доопрацювання.

Верховна Рада 270 голосами прийняла законопроект у другому читанні та в цілому.

Головуючий оголосив перерву у засіданні.

Після перерви народні депутати розглянули у першому читанні проект закону про внесення змін до Закону "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" у новій редакції.

Проект доповів голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Стойко. Він зазначив, що проект розроблений з метою визначення ролі та місця Держспецзв'язку в системі державного управління, проведення оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, її функціонування як державного органу, що здійснює діяльність у сфері національної безпеки України. Але, наголосив він, законопроект розроблявся у відповідь на ті виклики, які постали сьогодні перед Україною, перед державою, і він спрямований на врегулювання норм з метою реалізації нових завдань і функцій, покладених на Державну службу спецзв'язку.

За словами доповідача, події в Криму поставили питання щодо надання, зокрема, територіальним підрозділам Державної служби спецзв'язку та захисту інформації статусу військового формування. "Мова йде про військові частини урядового зв'язку, які існували у структурі Служби безпеки України до утворення Державної служби спеціального зв'язку. Склалося так, що сьогодні особи рядового та начальницького складу Держспецзв'язку відповідно до чинного законодавства не мають прав та обов'язків щодо участі у воєнних, сьогодні можна говорити і про бойові, діях. Несформований резерв осіб, які необхідні для комплектування Державної служби зв'язку під час мобілізації, оскільки проходження військової служби в резерві та перебування в запасі передбачено законодавством України тільки стосовно військових формувань. Для підготовки Держспецзв'язку до виконання завдань із забезпечення управління державою у мирний час, в умовах надзвичайного та воєнного стану має бути передбачений і виконуватися комплекс відповідних заходів. Проте законодавством передбачено, що ці заходи здійснюються тільки щодо військових формувань", - зазначив І.Стойко.

Народний депутат повідомив, що реалізація законопроекту здійснюватиметься за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті на утримання саме цієї служби. Прийняття цього проекту потребуватиме щорічних додаткових витрат у розмірі 450 тисяч гривень. "Це невеликі кошти для нашої держави, але вони необхідні для належного підтримання мобілізаційних ресурсів державного спеціального зв'язку, зокрема, йде мова про доукомплектування непорушних запасів, а також проведення занять з бойової підготовки тощо", - пояснив він.

І.Стойко повідомив, що Комітет одноголосно ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому з урахуванням пропозицій Комітету.

Народні депутати під час обговорення підтримали законопроект. Народний депутат О.Кузьмук, зокрема, зазначив: "реальність сьогодні така: будь-який агресор перше, що він робить, це руйнує систему управління державою, Збройними Силами і іншими військовими формуваннями. На жаль, в багатьох випадках це вдалося. Реальність така, що деякі складові нашої системи управління, наш зв'язок скомпрометований: це захоплення в Криму Служби безпеки України . Негайно це потрібно відновлювати!

Водночас Державна служба спеціального зв'язку і захисту інформації зробила і робить все неймовірне, щоб відновити управління. І це їй вдається. Вона нарощує свої засилля. Нам потрібно сьогодні поправити закон. Державна служба входить в сектор безпеки і оборони, там служать військовослужбовці, а не начальницький і рядовий склад. І ми з вами зможемо сьогодні значно підсилити цю необхідну складову сектору безпеки і оборони".

Верховна Рада прийняла законопроект за основу та в цілому.

Парламентарії не підтримали у першому читанні два проекти законів про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо посилення матеріально-фінансового забезпечення обороноздатності держави) за реєстр. №4492, 4492-1.

Народні депутати далі розглянули чотири законопроекти щодо надання статусу громадянам, які постраждали під час участі у мирних зібраннях.

Перший проект доповіла народний депутат Лідія Котеляк. Вона зазначила, що проектом передбачається визначити такі категорії постраждалих: члени сімей, особи, які під участі у мирних зібраннях отримали поранення чи інвалідність, особи, які зазнали переслідувань за участь у мирних акціях, учасники мирних зібрань, у яких знищено або пошкоджено майно.

Л.Котеляк сказала, що дія законопроекту не поширюється на працівників правоохоронних органів та військовослужбовців, оскільки їх соціальний захист здійснюється відповідно до інших законів.

За її словами, проектом також визначається перелік документів, на підставі яких буде встановлюватися статус постраждалої особи. Це документи медичних, правоохоронних та інших компетентних органів. Крім цього, для підтвердження статусу можуть використовуватися відео- та аудіозаписи, а також задокументовані свідчення осіб з числа учасників мирних акцій.

Проектом також передбачається надання грошової допомоги постраждалим особам у таких розмірах: членам сімей загиблого (померлого) учасника мирних акцій - стократний розмір прожиткового мінімуму; особам, які отримали під час участі у мирних зібраннях поранення, що призвело до повної втрати працездатності, - 50-кратний розмір прожиткового мінімуму; особам, які отримали під час участі поранення, що призвело до часткової втрати працездатності, - 40 прожиткових мінімумів; учасникам мирних акцій, у яких знищено або пошкоджено майно, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі компенсації вартості пошкодженого або знищеного майна. Виплата цієї допомоги здійснюватиметься органами соціального захисту населення за місцем проживання постраждалого за рахунок коштів, що мають бути передбачені у Державному бюджеті для центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин соціального захисту населення тощо.

Ще три проекти доповіли народні депутати Роман Ілик, Оксана Продан і голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич.

Народний депутат Р.Ілик зазначив, що проектом, який він представляє, пропонується надати особам, які отримали інвалідність під час мирних протистоянь, статус інвалідів війни.

Народний депутат В.Сушкевич повідомив, що проектом пропонується встановити статус інваліда війни особам, які стали інвалідами внаслідок поранень чи інших пошкоджень здоров'я, одержаних під час участі в масових акціях громадського протесту та надати право на встановлення статусу члена сім'ї загиблого або померлих внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, інших ушкоджень здоров'я учасникам мирних акцій громадського протесту, що тривали в Україні протягом зазначеного періоду.

Народний депутат О.Продан запропонувала надати правоохоронцям, військовим, прикордонникам, які стояли на сторожі України в Криму, статус "учасників бойових дій".

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерій Пацкан доповів рішення Комітету щодо законопроекту про статус і соціальний захист громадян, які постраждали під час участі у мирних зібраннях(реєстр. №4017-1) - рекомендувати парламенту прийняти його за основу.

Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич доповів рішення щодо трьох законопроектів. Він зазначив, що Комітет не ухвалив рішення щодо законопроектів народних депутатів Р.Ілика і В.Сушкевича і рекомендує парламенту визначитися щодо них у сесійній залі, а законопроект народного депутата О.Продан не вважати альтернативним.

За результатами голосування жоден з чотирьох проектів не набрав голосів для прийняття.

Народні депутати не підтримали проект постанови про внесення зміни до Постанови Верховної Ради України "Про зміну і встановлення меж міста Барвінкове Барвінківського району Харківської області" ("за" - 216).

Головуючий зазначив, що парламент не готовий працювати навіть з простих питань і достроково закрив пленарне засідання.

Наступне пленарне засідання четвертої сесії відбудеться у четвер, 10 квітня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.