Пленарні засідання Верховної Ради України 30 червня 2015 року

У вівторок, 30 червня, відбулися пленарні засідання другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради України В.Гройсман на початку ранкового засідання повідомив, що 19 червня 2015 року Конституційний Суд України офіційно оприлюднив висновок у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності проекту закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів та суддів)» вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

«Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України проекту Закону «Про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів та суддів» №1776. Висновок Конституційного Суду України направлений народним депутатам України, Президентові України», - повідомив В.Гройсман.

Він попросив Комітет з питань правової політики та правосуддя відповідно до норм Регламенту підготувати до розгляду проект Закону «Про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України та суддів» з метою його попереднього схвалення.

В.Гройсман також поінформував, що цього тижня заплановано розгляд важливих питань щодо підвищення обороноздатності України, питання співпраці з МВФ і міжнародними фінансовими організаціями, а також питання стосовно реформування правоохоронної системи. За його словами, очікується, що в четвер пакет законів, пов'язаних з реформою правоохоронної системи, буде підготовлений профільними комітетами і внесений до парламенту.

Головуючий сказав, що в п'ятницю відбудеться візит Президента Європейського парламенту Шульца до України. Президент Європейського парламенту візьме участь у пленарному засіданні.

Цього тижня, в п'ятницю, за словами головуючого, очікується підписання стратегічної Угоди про співпрацю між Європейським парламентом та Верховною Радою України. Така угода буде підписана вперше, що є результатом двосторонніх зустрічей, роботи двох груп підтримки між Європарламентом і Україною.

Представники депутатських фракцій виступили з оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями.

В.Гройсман, підсумовуючи виступи, прокоментував деякі з них, де йшлося про проект Закону «Про внесення змін до Конституції України». Він нагадав, що була утворена Конституційна комісія, до якої ввійшли кращі фахівці громадянського сектору, експерти. Спостерігачами виступили міжнародні фахові організації, утому числі представники Ради Європи, найавторитетнішої організації - Венеціанської комісії. «Насправді ми пропрацювали від 4 травня, з моменту створення, дуже напружено і підготували варіант проекту змін до Конституції, який буде презентований Президенту як консультація», - зазначив він і повідомив, що цей документ враховує декілька позицій. «Перше. На зміну обласним державним адміністраціям прийдуть виконавчі комітети на рівні областей і районів. Базовим рівнем визначається громада, яка матиме повноту влади, базуватиметься на принципах повсюдності місцевого самоврядування. Йдеться про те, що, наприклад, щодо землі не законами, а Конституцією забезпечуватимуться такі права. Пропонується фінансова самодостатність, передбачається право територіальних громад на частину загальнонаціональних податків; забезпечення субсидіарності при передачі повноважень донизу, а не в центрі задля узурпації влади; забезпечення ще однієї функції - належного контролю за європейською моделлю.

Тож після засідання робочої групи в рамках Конституційної комісії, у тому числі за участі народних депутатів від усіх фракцій, я взяв технічний документ, приїхав на пленарне засідання Венеційської комісії (це просто відбувається, бо наступне буде лише восени) і запитав - ось технічний документ, ось базові принципи. Чи відповідають вони Європейській хартії про місцеве самоврядування. І що ми отримали від найавторитетнішої міжнародної організації? Найкращі фахівці з кількох десятків країн входять до цієї організації. Ми вперше в історії України отримали позитивний висновок Венеційської комісії. Подивіться, шановні друзі - ось заклик Ради Європи, заклик Венеціанської комісії, що Україна на правильному шляху. Звісно, шановні колеги, питання українського парламенту знайти в собі політичну волю, деузурпувати владу і створити систему місцевого самоврядування. Ось лише в цьому питання», - зазначив В.Гройсман.

Голова Верховної Ради також зауважив, що Президент має право вносити пропозиції щодо змін до Конституції. Це відбуватиметься відповідно до Основного закону України. Президент засвідчив свою прихильність до децентралізації влади і передачі повноважень на місця. Це буде враховано в пропозиціях, які були проголосовані в п'ятницю Конституційною комісією з широким представництвом, у тому числі, народних депутатів.

«Після внесення Президентом проекту змін до Конституції, ми маємо два тижні на те, щоб їх розглянути й визначатися щодо підтримки.

Друга позиція. Ми матимемо щонайменше три голосування. В цьому місяці до кінця сесії маємо включити його до порядку денного й направити до Конституційного Суду. Наступного місяця нам потрібно його проголосувати, коли він повернеться з висновком Конституційного Суду, у разі, якщо цей висновок буде позитивний. І третє - врешті-решт 300 голосами раз і назавжди передати владу на місця. Ось що враховують зміни до Конституції», - зазначив він.

В.Гройсман також зазначив: «Якщо ми проведемо в країні децентралізацію і передамо громадам владу, вважайте, що більшість реформ у країні ми започаткували, адже далі зможемо провести якісну реформу охорони здоров'я, освіти, про які говорять з цієї трибуни. Ми передамо кошти селянам в громади і в міста, і вони не ходитимуть до народних депутатів для того, щоб провести хіміотерапію або зробити операцію.

Знаєте, коли ми передамо повноваження на місця, тоді почне нормально розвиватися громадянське суспільство і український громадянин незалежно від того, щоб йому народний депутат, чиновник будь-якого рівня давав подачки у вигляді матеріальної допомоги. Їхній найкращий захист - це в кишені заробітна плата і заможність громади, з якісними дорогою, освітою, охороною здоров'я, з клубом і робочими місцями, на створення яких покликана ця реформа».

Голова Верховної Ради закликав усіх «об'єднатися навколо цієї реформи, взяти на себе політичну відповідальність, проголосувати і забезпечити розрив між пострадянським централізованим минулим України, побудувати шлях до кращого європейського майбутнього.

Народні депутати, приступивши до розгляду питань порядку денного, усунули неузгодженості в тексті прийнятого 4 червня Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії».

Парламентарії розглянули законопроекти в першому читанні.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції» №2087а доповів заступник міністра економічного розвитку й торгівлі Максим Нефьодов. Він зазначив, що цей законопроект є однією із складових важливої реформи системи державних закупівель, яку започаткував уряд. Його прийняття вимагають План заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Коаліційна угода, Стратегія сталого розвитку-2020, План діяльності Кабінету Міністрів та План першочергових заходів з подолання корупції.

За словами доповідача, мета проекту - реформування державних закупівель за чотирма напрямами. Перший з них - це зменшення корупційних ризиків - перевірка інформації про кінцевого бенефіціара, яка надасть можливість швидко й просто виявляти змови. Ці зміни спрямовані на підвищення рівня прозорості в процесі розкриття пропозицій. Комітети з конкурсних торгів будуть зобов'язані продемонструвати пропозиції, подані учасниками при їх розкритті, у тому числі, запропоновані ціни. Ці зміни не даватимуть змоги затягувати торги - не допускатимуть оскарження документації конкурсних торгів в останній день перед розкриттям, що часом затягує процес закупівлю ліків або бронежилетів.

Другий блок реформи - спрощення участі в торгах для бізнесу, коли довідки про участь в них мають подавати не всі, а лише переможець торгів. Йдеться про так звану практику самодекларування.

Проектом також пропонується скасувати функцію моніторингу в Мінекономіки, яка є дублюючою, зарегульованою і несе лише корупційні ризики всередині Міністерства економіки.

Також передбачається підвищити вартісну межу щодо застосування законів, пов'язаних із зростанням середнього рівня інфляції, зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень.

Проектом пропонується привести законодавство у відповідність до міжнародних стандартів - строки проведення процедур відповідно до директив ЄС та стандартів СОТ, що надасть можливість українським експортерам отримати доступ до ринку 42 країн світу об'ємом понад 1,7 трильйона доларів.

Заступник голови Комітету з питань економічної політики Юрій Соловей доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Він також зазначив, що галузь державних закупівель на сьогодні є однією з найбільш корумпованих. «І напевно, кожен розуміє, в який спосіб відбуваються тендери як в державній сфері, так і на недержавних підприємствах. Тож вирішення цього питання наразі є одним з ключових в напрямі проведення реформ в нашій державі».

«Сказати, що цей законопроект є революційний, не можна. Ні, він не є революційний, оскільки не запроваджує електронних торгів. Але водночас даний законопроект - серйозний крок вперед порівняно з ситуацією, яка склалася в галузі державних закупівель», - наголосив співдоповідач.

270 голосами законопроект було прийнято за основу.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту інвалідів, які не мають права на призначення пенсії чи соціальних допомог» за №2884 доповів перший заступник Міністра соціальної політики Василь Шевченко. Урядовець зазначив, що законодавством України передбачено надання інвалідам пільг і гарантій - на проїзд, придбання лікарських засобів, санаторно-курортне лікування, забезпечення технічними засобами реабілітації і першочергове обслуговування в медичних закладах. На підставі їх статусу передбачено забезпечення інвалідів війни, інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів пенсійними посвідченнями. Однак, за словами доповідача, в Україні проживають особи з інвалідністю, яким не видаються посвідчення, і вони позбавлені змоги користуватися відповідними пільгами та гарантіями. За даними регіональних органів соціального захисту населення, щороку біля 720 осіб отримують відмову в призначенні пенсії через відсутність страхового стажу чи державної допомоги у випадку, якщо інвалід не є малозабезпеченою особою.

В.Шевченко повідомив, що проектом акта передбачено запровадження альтернативного посвідченню документа, довідки, на підставі якої особи з інвалідністю матимуть право на пільги та гарантії. Вона видаватиметься регіональними органами соціального захисту населення та міститиме такі відомості: прізвище, ім'я, по-батькові, групу ти причини інвалідності, а також у відповідних випадках, інформацію про нозологічні форми захворювання особи - зору, слуху та ураження опорно-рухового апарату.

Альтернативний законопроект за №2884-1 представила народний депутат Наталія Королевська.

Голова Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю Олександр Третьяков доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу урядовий законопроект, а проект за №2884-1 - відхилити.

Верховна Рада підтримала рішення профільного комітету і 283 голосами прийняла за основу та в цілому законопроект №2884.

Парламентарії далі розглянули проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення належної організації підготовки та проведення виборів народних депутатів України)» №2052а.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для прийняття.

Проект Закону «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо психологічної реабілітації військовослужбовців після виконання завдань у бойових умовах)» №2686 доповів народний депутат Іван Спориш. Він обґрунтував необхідність прийняття проекту тим, що в чинному законодавстві не передбачено надання медико-психологічної реабілітації військовослужбовцям.

За словами автора, складність ситуації полягає в тому, що бійці можуть повертатися додому фізично неушкодженими, а симптоми посттравматичного стресового розладу проявляться від 3 до 6 місяців або навіть і через декілька років.

І.Спориш зазначив, що в Національній гвардії вивчено досвід закордонних колег, зокрема, стандартів НАТО, та підготовлено проект відомчого наказу щодо медико-психологічної реабілітації учасників бойових дій. Але він не може бути реалізований за відсутності правових норм, які передбачаються в даному законопроекті. Це дає бійцям право обов'язкового та безкоштовного проходження психологічної та медико-психологічної реабілітації.

«Військові психологи Національної гвардії вивчили початкову програму реабілітації військовослужбовців НАТО. Після шестимісячної участі в бойових діях психологічними службами проведено аналіз наукових досліджень війн минулих століть та встановлено небезпеку для ветеранів, які не зазнали фізичного ушкодження здоров'я», - пояснив народний депутат.

Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський повідомив, що Комітет підтримує цей законопроект. Він також зазначив, що з початком російської агресії ми зіштовхнулися з дуже багатьма викликами. І один з них - те, що наші бійці, які повертаються з фронту, отримали не лише суттєві фізичні травми, а й психологічні.

В усіх країнах світу, починаючи ще з Другої світової війни, є свій досвід подолання таких проблем - є великий досвід Сполучених Штатів Америки, інших європейських держав. На жаль, ця частина життєдіяльності лише починає розвиватися».

290 голосами законопроект було прийнято за основу.

Проект Закону «Про внесення доповнень до Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору учасників антитерористичних операцій та членів сімей загиблих» за №1329 доповів народний депутат Юрій-Богдан Шухевич. Він зазначив, що цим проектом пропонується звільнити від сплати судового збору дві категорії - військовослужбовців та членів родин тих, які загинули під час АТО. Друга категорія - це встановлення статусу учасника бойових дій. За словами автора, люди подають до судів для того, щоб їм надали відповідний статус, тому що деякі державні органи, які зобов'язані це робити, зволікають. Тож пропонується змінити один з пунктів статті 6 чинного закону.

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Рад прийняти законопроект за основу.

За результатами голосування законопроект було прийнято за основу.

Народні депутати розглянули та ухвалили в цілому два законопроекти стосовно внесення змін до Податкового та Митного кодексів щодо спеціальних засобів індивідуального захисту за №№2202 і 2203.

За основу та в цілому прийнято ще один проект Закону щодо удосконалення податкового законодавства - «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо граничного розміру орендної плати» №2640.

Проект Закону «Про внесення змін до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб» за №2781 доповів народний депутат Олександр Третьяков. Він запропонував пом'якшити норму щодо сплати податку з доходів фізичних осіб у вигляді пенсій деяких категорій ветеранів війни (учасників бойових дій Другої світової війни, інвалідів війни) та осіб, на яких поширюється дія статті 10 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс нормою, відповідно до якої не оподатковуватимуться пенсії, які виплачуються учасникам бойових дій Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється дія статті 10 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Під час обговорення народні депутати, підтримуючи цей законопроект, зазначали, що він стосується досить вузького кола осіб: учасників бойових дій Другої Світової війни, інвалідів війни та членів їх родин. «При цьому не враховуються інші категорії пенсіонерів, які важкою та суспільно-корисною працею заробили собі пенсії, розмір яких на сьогодні перевищує 3 тисячі 654 гривні. І таке перевищення підлягає оподаткуванню. Мова йде про шахтарів, металургів, військових, чорнобильців, атомників та багато інших категорій наших співгромадян. Тому цей законопроект не повною мірою дотримується принципу рівності платників податків»,- зазначали промовці.

Вони пропонували скасувати 15 відсотковий податок з пенсій.

Законопроект 285 голосами було прийнято за основу.

Наприкінці ранкового засідання парламентарії розглянули і за результатами голосування відхилили проекти законів «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність до положень Закону України «Про ринок природного газу» (щодо особливостей провадження господарської діяльності на ринку природного газу) №2055а і «Про зміну системи регулювання економіки» №1069.

На цьому ранкове засідання завершилося.

На початку вечірнього засідання народні депутати розглянули проект Постанови «Про надання згоди на затримання та арешт (взяття під варту) судді апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В.»

Голова Верховного Суду Ярослав Романюк повідомив про подання Генерального прокурора В.Шокіна до Верховного Суду, в якому порушується питання щодо надання згоди Верховної Ради на затримання та арешт судді апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В. Він повідомив, що в матеріалах подання зазначено, що суддя Чернушенко підозрюється в тому, що впродовж тривалого часу, приблизно з осені минулого року до червня поточного року, неодноразово отримував смс-повідомлення від осіб, прізвища яких в поданні не зазначено, в яких висловлювалися побажання щодо розгляду певних судових справ в інтересах певних осіб. Переслідуючи мету отримання матеріальної винагороди за саме такий розгляд в інтересах певних осіб цих судових справ, відповідно до матеріалів подання, суддя-голова апеляційного суду Чернушенко давав вказівки працівникам апарату апеляційного суду, які, виконуючи їх, втручалися в роботу автоматизованої системи документообігу суду та, порушуючи принцип випадковості розподілу справ, забезпечували спрямування справ саме в ту судову колегію, в складі якої працював суддя Чернушенко.

Я.Романюк зазначив, що судді Чернушенко повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, які кваліфікуються за частиною другою статті 375 Кримінального кодексу «Постановлення суддею завідомо неправосудного рішення, вчинених з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах», а також за статтею 376-1 – «Умисне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, вчинене за попередньою змовою групою осіб».

Я.Романюк повідомив, що він, як Голова Верховного Суду, підтримав це подання.

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич повідомив, що Комітет сьогодні розглянув подання Генерального прокурора В.Шокіна про надання згоди на затримання та арешт (взяття під варту) судді апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В. і рекомендує Верховній Раді розглянути це подання.

Розгляд подання відбувався за відсутності судді Чернушенка.

Верховна Рада 276 голосами надала згоду на затримання та 273 голосами на арешт (взяття під варту) судді апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В.

Верховна Рада також прийняла Постанову «Про надання згоди на затримання та арешт (тримання під вартою) судді господарського суду Одеської області Меденцева П.А.» №2020а.

Головуючий повідомив про заяву фракцій «Самопоміч» і Радикальної партії щодо оголошення перерви або надання можливості для заяви.

Голова Радикальної партії Олег Ляшко вимагав у головуючого поставити на розгляд законопроекти стосовно врегулювання функціонування касових апаратів. Він нагадав, що з 1 липня набуває чинності норма, відповідно до якої кожен малий і середній підприємець повинен встановити касовий апарат. Якщо він цього не зробить, до нього будуть застосовані штрафні санкції, і він має нести відповідальність. Це припинить діяльність сотень тисяч робочих місць.

О.Ляшко нагадав про законопроекти за №1718 і №1088, якими пропонується врегулювати питання функціонування касових апаратів, скасувати штрафи, передбачені за порушення законодавства тощо. Він повідомив, що ці законопроекти готові до розгляду і попросив головуючого невідкладно внести їх на розгляд до залу.

В.Гройсман повідомив, що він дав доручення профільному комітету це питання опрацювати і внести його на розгляд Парламенту. Він також сповістив, що сьогодні такого подання немає.

Народні депутати після виступу О.Ляшка оточили трибуну для виступів.

В.Гройсман запросив керівників фракцій коаліції та голову профільного комітету на нараду до кабінету Голови Верховної Ради.

В.Гройсман наприкінці вечірнього засідання повідомив про завершення робочої наради в кабінеті Голови Верховної Ради.

Координатор коаліції О.Ляшко зауважив, що всі лідери фракцій коаліції домовилися, що сьогодні о 18.30 відбудеться засідання Комітету з питань податкової та митної політики, на якому будуть доопрацьоввані законопроекти №1718 і №1088.

О.Ляшко також сповістив, що на засідання профільного комітету запрошені Прем'єр-міністр і Міністр фінансів.

Він сказав про згоду лідерів фракцій коаліції щодо розгляду законопроектів стосовно скасування касових апаратів на пленарному засіданні в середу.

В.Гройсман закрив вечірнє засідання.

За повідомленням Інформаційного управління ВР України.