Пленарне засідання Верховної Ради України 17 вересня 2015 року, на якому Ігоря Мосійчука віддали під арешт

У четвер, 17 вересня 2015 року, відбулися пленарні засідання третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман перед реєстрацією народних депутатів привернув увагу до заяви ватажка бойовиків Захарченка про намір провести на окупованій території ДНР і ЛНР фейкові вибори під дулом автомата. Він повідомив, що учора була реакція Президента України.

В.Гройсман зазначив, що український парламент теж має відреагувати відповідною позицією з цього приводу про неприпустимість будь-яких виборів під дулом автомата. «Треба зобов'язати, щоби Росія виконала всі вимоги, пов'язані з виконанням Мінського протоколу. Оскільки Україна і світові партнери підкреслюють: виконали всі необхідні пункти Мінських домовленостей. І тут має бути абсолютно чітка позиція. Зрозуміло, що така позиція може поглибити військове протистояння, що є неприпустимим. Тому відповідна реакція повинна бути достатньо жорсткою і принциповою», - наголосив він.

Голова Верховної Ради повідомив, що учора він дав доручення Комітету з питань європейської інтеграції підготувати спільну заяву Верховної Ради. Така заява вже підготовлена, зараз розглядається комітетом.

В.Гройсман далі зазначив, що в порядку денному сьогоднішнього засідання є пакет фінансово-економічних законів, внесений урядом на розгляд Верховної Ради України, які дозволять прийняти відповідні рішення і підвищити соціальні стандарти.

Для участі у пленарному засіданні зареєструвалося 302 народних депутатів

В.Гройсман відкрив ранкове пленарне засідання.

Головуючий повідомив, що Центральна виборча комісія зареєструвала народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів 26 жовтня 2014 року, Шверка Григорія Ароновича та Севрюкова Владислава Володимировича, включених до виборчого списку партії «Блок Петра Порошенка».

Новообрані народні депутати склали присягу перед Верховною Радою.

Головуючий повідомив про їх входження до складу депутатської фракції «Блок Петра Порошенка» і про вступ до складу парламентської коаліції.

В.Гройсман повідомив, що отримав звернення від двох фракцій - «Батьківщина» і Радикальної партії оголосити перерву або надати можливість для виступів.

Голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко у виступі привернула увагу до питань порядку денного засідання. Вона зазначила, що сьогодні будуть розглядатися три законопроекти і один проект Постанови Верховної Ради, який буде схвалювати і давати дорогу реструктуризації боргів України перед зовнішніми кредиторами.

Ю.Тимошенко запропонувала застосувати повну процедуру розгляду для урядових законопроектів.

Голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк підтримав Ю.Тимошенко стосовно розгляду пакету урядових законопроектів за повною процедурою.

В.Гройсман повідомив, що вже є звернення Верховної Ради до держав-членів та інституцій Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки, Австралії, Канади, Японії та інших держав світу та міжнародних організацій щодо намірів проведення незаконних виборів в окремих районах Донбасу.

Відповідний проект постанови було включено до порядку денного засідання.

Головуючий надав слово голові Комітету з питань євроінтеграції Ірині Геращенко. Вона повідомила, що Комітет, який підтримали багато колег із Комітету закордонних справ, виступили з ініціативою звернутися до світу відповідно тиснути на Російську Федерацію з вимогою виконувати Мінські угоди, щоб вони були виконані до кінця 2015 року. І засудити те, що сьогодні Російська Федерація по суті є ініціатором цих незаконних виборів, які намагаються провести на окремих територіях Донецької та Луганської республік і зірвати мінський процес, який може привести до ескалації конфлікту.

І.Геращенко зачитала текст звернення.

Під час обговорення народні депутати внесли чимало пропозицій до проекту постанови.

Головуючий запропонував доопрацювати проект постанови і пізніше проголосувати за нього.

В.Гройсман повідомив, що у пленарному засіданні бере участь Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк і надав йому слово.

Прем'єр-міністр коротко поінформував про ті умови реструктуризації і списання боргів, які досягнуті і які уряд пропонує народним депутатам сьогодні схвалити.

А.Яценюк запропонував членам парламенту провести відкрите, публічне обговорення, і на будь-яке питання, яке є в них, урядовці дадуть чіткі відповіді. «Мова йде про майбутнє країни. Мова йде про одну з найвизначніших і найсерйозніших фінансових угод за всю історію країни», - наголосив він.

Народні депутати розпочали розгляд урядових законопроектів.

Проект Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо реструктуризації державного та гарантованого державою боргу та його часткового списання)» №3058 доповіла Міністр фінансів Наталія Яресько. Вона зазначила, що народним депутатам пропонується розглянути «надзвичайно важливі закони для життя кожного українця, фінансовий та банківської системи, національної валюти та майбутнього нашої країни».

Н.Яресько нагадала, що в березні цього року українська сторона розпочала переговорний процес з комерційними кредиторами. Предметом переговорного процесу є борги нашої держави, державних банків, міста Києва та «Укрзалізниці» на загальну суму 22,7 мільярдів доларів США. На даний час урядом успішно проведені боргові операції державних банків на загальну суму 2,8 мільярдів доларів США. Проте остання частину боргу належить комерційним кредиторам держави у сумі 18 мільярдів доларів США.

Складність обумовлювалася наявністю блокуючого пакету наших боргів у чотирьох власників єврооблігації. Переговори з цією групою кредиторів були тяжкими і тривалими.

За словами Н.Яресько, українська сторона задіяла всі можливі важелі, в тому числі ті, що були надані у вигляді введення мораторію, а також потужну підтримку наших міжнародних партнерів та союзників. Завдяки цьому вдалося досягти таких домовленостей, що відповідають критеріям МВФ, про які говорив Прем'єр-міністр: 3,6 мільярдів доларів США, що становить 20 відсотків від 18 мільярдів боргу, списується кредиторами безумовно. Залишок боргу погашається з 2019 до 2027 року. Процентна ставка 7,75 відсотків. Кредитори погодилися на таку значну поступку Україні за умови отримання додаткового інструменту, так званого державного деривативу.

«Ми платимо за цим інструментом тільки в таких випадках, якщо приріст реального ВВП буде більше ніж 125,4 мільярди доларів США, порівнюючи зі сьогоднішнім ВВП, який є приблизно 85 мільярдів доларів; тільки якщо реальний приріст ВВП буде більше 3 відсотків. В порівнянні з останніми 24 роками в нас такий ріст був 9 років із 24. Ми взагалі нічого не платимо до 2021 року», - пояснила Міністр фінансів.

Н.Яресько відзначила, що списання боргу є безумовним і відбувається зараз. Отримання кредиторами компенсуючих платежів є умовним, і вони, можливо, дорівнюватимуть нулю в деяких ситуаціях. «Отже, наша країна буде платити за цими інструментами тільки тоді, коли вона буде спроможна робити такі платежі, і це не буде обтяжуючим для економіки держави», - зазначила доповідачка.

Міністр фінансів запропонувала з метою реалізації боргової операції розглянути три проекти законів і одну постанову, які необхідно прийняти в першому читанні та в цілому сьогодні. Вона висловила впевненість у тому, що Верховна Рада підтримає цю пропозицію, щоб забезпечити фінансову безпеку нашої держави.

Н.Яресько далі доповіла проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо реструктуризації державного і гарантованого державою боргу за №3058, яким передбачається врегулювати питання випуску, обслуговування та погашення нового виду цінного паперу - державних деривативів; застосувати до державних деривативів правила, що діють зараз для державних запозичень; визначити пріоритетність реструктуризованих боргів щодо кредиторів, які не візьмуть участь у запропонованій борговій операції, а також врегулювати технічні питання, пов'язані з реструктуризацією гарантованого боргу.

Міністр фінансів відповіла на запитання парламентаріїв.

Голова підкомітету Комітету з питань бюджету Андрій Гордєєв повідомив, що Комітет з питань бюджету 16 вересня розглянув законопроект. За підсумками розгляду та, зважаючи на досягнуті домовленості з зовнішніми кредиторами та міжнародними фінансовими організаціями, а також необхідність зменшення боргового навантаження на бюджет у короткостроковій перспективі для створення передумов відновлення економічного розвитку України Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект №3058 за основу та в цілому.

В обговоренні законопроекту взяли участь представники фракцій і груп. Вони висловили позиції щодо цього законопроекту.

Міністр фінансів Наталія Яресько доповіла наступний урядовий законопроект про внесення змін до Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» стосовно державних деривативів (щодо реструктуризації державного та гарантованого державою боргу та його часткового списання) №3057.

Вона зазначила, що цим законопроектом передбачається запровадити новий вид цінного паперу - державний дериватив, який розміщуватиметься на міжнародних фондових ринках. Виплати за державними деривативами здійснюються в разі досягнення певних показників ВВП. Емісія державних деривативів становитиме частину бюджетного процесу відповідно до Бюджетного кодексу.

Голова підкомітету Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Павло Різаненко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Народні депутати під час виступів висловили позиції до законопроекту. Більшість промовців підтримали урядові законопроекти.

Третій з пакету урядових законопроектів - про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування під час реструктуризації державного і гарантованого державою боргу та його часткового списання за №3059 стосувався незастосування оподаткування доходу державних підприємств «Фінінпро», «Укрмедпостач» та «Південне» за запозиченнями, гарантованими державою. Законопроектом пропонується, що це виникатиме в разі списання їх заборгованості в рамках боргової операції. Згідно з проектом, виплати за державними деривативами не підлягатимуть оподаткуванню, як це вже передбачено законодавством для державних запозичень. Проектом також передбачається, що новий інструмент буде технічно приведений до існуючої норми нашого законодавства щодо державних запозичень.

Законопроект доповіла Міністр фінансів Наталія Яресько.

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому з урахуванням узгодженої з Міністерством фінансів правки.

Н.Южаніна зачитала текст цієї правки.

Народні депутати далі розглянули проект постанови про забезпечення фінансової стабілізації в рамках виконання програми Міжнародного валютного фонду «Механізм розширеного фінансування» №3056.

Голова підкомітету Комітету з питань бюджету Андрій Гордєєв, доповідаючи проект постанови, зазначив, що стосовно цього проекту членами Комітету зауважено таке: внаслідок здійснення відповідних правочинів знизиться боргове навантаження на Державний бюджет в поточному та декількох наступних роках.

А.Гордєєв повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти цей проект постанови за основу та в цілому.

Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (щодо підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати)» №3060 представила Міністр фінансів Наталія Яресько. Вона повідомила, що законопроект підготовлено з метою наближення, передбаченого прийнятим законодавством підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з відповідним збільшенням видатків на оплату праці, на пенсійне забезпечення, на допомоги сім'ям з дітьми та одноразові допомоги, на стипендії аспірантів і докторантів, а також здійснення індексацій зі стипендіального фонду з 1 грудня на 1 вересня 2015 року, та вирішення інших першочергових питань.

Н.Яресько повідомила, що згідно із законопроектом, мінімальна заробітна плата зросте до 1 тисячі 378 гривень з 1 тисяча 218 гривень, прожитковий мінімум на одну особу - до 1 тисячі 330 гривень. Тобто обидва показники збільшуються на 13 відсотків. Розмір мінімальної пенсії зросте до понад 1 тисячу 74 гривні. Також збільшуються допомоги та стипендії.

Законопроектом також пропонується виділити додатково 2,7 мільярдів гривень на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення, гарячу воду, що вироблялися для населення, 0,9 мільярдів гривень - на оборону та правоохоронну діяльність, 0,3 мільярда гривень - на поповнення резервного фонду, 0,2 мільярда гривень - на придбання цифрових мамографів та ультразвукових діагностичних приладів вітчизняного виробництва і 0,25 мільярдів гривень - на інші першочергові витрати.

Альтернативний законопроект за №3060-1 доповіла народний депутат Наталія Королевська.

Перший заступник голови Комітету з питань бюджету Василь Амельченко доповів рішення Комітету щодо обох законопроектів. Він повідомив, що Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді законопроект №3060 прийняти за основу та в цілому.

Народні депутати обговорили законопроект.

Міністр соціальної політики Павло Розенко під час виступу стосовно запропонованих соціальних змін до Державного бюджету зазначив, що підвищення йде не на десятки гривень. За його словами, «внаслідок підвищення мінімальної заробітної плати і, саме головне, першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, він підвищується майже на 19 відсотків, заробітна плата працівників бюджетної сфери, а це близько 3 мільйонів українців: вчителі, лікарі, працівники культури, соціальної сфери. Для них умови оплати праці і заробітна плата в цілому збільшиться від 200 до 600 гривень».

П.Розенко також зазначив, що це «підвищення не вирішує всіх проблем». «Але ми чітко говоримо одне: це не закінчення соціального підвищення і бюджетних ініціатив. Проект бюджету на 2016 рік буде ще більш соціально орієнтованим: видатки  на соціальну політику, на соціальне зростання в бюджеті 2016 року будуть зростати. Ми перейдемо і поступово будемо переходити на поступове підвищення соціальних стандартів і в 2016 році воно вже відбуватиметься двічі на рік. Тому це перший крок, але і не останній», - наголосив Міністр.

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк у заключному слові ще раз нагадав про що йдеться в урядових ініціативах.

«Ми отримуємо списання, конкретне списання 3,6 мільярдів доларів США. Це ті борги, який брав не цей уряд і не цей парламент, це ті борги, які накопичували 20 років, але це ті борги, які ми повинні гасити. Ми списуємо 3,6 мільярда доларів з нашого боргового портфелю.

Друге. Ми додатково економимо близько 5 мільярдів доларів США на виплату процентів, які ми повинні були б платити за обслуговування цього боргу.

Четверте. Ми переносимо виплату тіла кредиту на чотири роки. У нас немає коштів зараз виплачувати тіло кредиту. Тому протягом найближчих чотирьох років ми не будемо погашати наші боргові зобов'язання.

П'яте. Ми реструктуризували вже зараз борги державних банків і державних компаній. Я кажу про реструктуризацію боргів «Укрексімбанку», де наші громадяни тримають свої гроші і де наші компанії отримують кредити, ми таким чином застабілізували «Укрексімбанк». Ми реструктуризували борги державного «Ощадбанку» - це є один із найбільших банків країни, де так само наші громадяни тримають гроші і цей банк є основою фінансової стабільності країни.

Ми після цього рішення далі отримуємо можливість фінансової підтримки Міжнародного валютного фонду. Це означає, що якщо далі український парламент разом з урядом і Президентом буде проводити не прості, складні, сьогодні не популярні, але правильні для майбутнього реформи, то весь цивілізований світ стоїть з нами. Ми будемо отримувати кошти на фінансову підтримку і стабілізацію країни», - зазначив А.Яценюк.

Прем'єр-міністр також пояснив, за яких умов кредитори отримають свій дохід: «у тому випадку, якщо Україна буде зростати, це правда, тоді наші кредитори отримають додаткові кошти».

А.Яценюк зазначив: «тепер треба визначити, при яких параметрах кредитори зможуть отримати частину прибутку національної економіки, а не збитку. При тій умові, якщо валовий внутрішній продукт країни складе 125 мільярдів доларів США. Сьогодні валовий внутрішній продукт - тільки 85 мільярдів доларів.


Друга умова. У тому випадку, якщо українська економіка буде рости більше 3 процентів. Окремо зазначаю, що якщо економіка росте від 3 до 4 відсотків, то тільки з цього одного відсотку росту кредитори зможуть отримати як бонус 15 відсотків, частину нашого прибутку, в який вони так само вкладуться. Тому що ця реструктуризація дає можливість зробити країну успішною і багатою.

Третє. Якщо українська економіка росте більше 4 відсотків, то кредитори можуть отримати до 40 відсотків від частини прибутку української економіки».

За словами Глави уряду, може бути дуже багато розрахунків. «Ми прорахували базовий розрахунок з нашими іноземними партнерами. Уявіть собі, сталось чудо, на яке я, дійсно, сподіваюсь, і українська економіка протягом 25 наступних років буде зростати на рівні 4 відсотків. Знаєте, що це означає для країни? Це означає те, що валовий внутрішній продукт України буде рівний Швейцарії і трошечки менший ніж Саудівська Аравія, це і Об'єднані Емірати. Друге. Це означає те, що середня заробітна платня в Україні буде складати 1 тисячу 960 доларів на одного громадянина країни. Я хочу заплатити кредиторам частину прибутку країни, якщо наша Україна буде сама успішна економіка в світі», - наголосив А.Яценюк.

Після виступу Прем'єр-міністра В.Гройсман поставив обговорені урядові законопроекти на голосування.

Всі законопроекти були прийняті за основу та в цілому більшістю голосів народних депутатів - 307-340.

Народні депутати розглянули кадрові питання, зокрема, обговорений на одному з попередніх засідань проект постанови про відставку віце-прем'єр-міністра України Вощевського В.М. за №3087.

За результатами голосування проект постанови було прийнято 234 голосами.

Головуючий зазначив, що є ще один проект постанови про відставку Міністра охорони здоров'я Олександра Квіташвілі.

Головуючий надав слово Олександру Квіташвілі для виступу, який пояснив мотиви, що спонукали його написати заяву про відставку.

Голова Комітету з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець запропонувала відправити міністра у відставку з передачею справ в Генеральну прокуратуру щодо проведення державних закупівель в минулому році.

За результатами кількох голосувань народні депутати не підтримали проект постанови «Про звільнення Квіташвілі О. з посади Міністра охорони здоров'я України» №2864.

Парламентарії далі розглянули питання про призначення представників Верховної Ради України до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Перший заступник Голови Верховної Ради Андрій Парубій пояснив, що це питання має спеціальний порядок розгляду, який не передбачає скороченої процедури.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів про те, що Комітет 16 вересня розглянув відповідні пропозиції від депутатських фракцій та груп щодо 14 кандидатур до складу відповідної конкурсної комісії.

За результатами розгляду з огляду на те, що саме Верховна Рада делегує своїх представників до конкурсної комісії, Комітетом було прийнято рішення та підготовлено відповідне подання щодо розгляду Верховною Радою запропонованих кандидатур шляхом проведення рейтингового голосування. За його наслідками буде проведено результативне голосування з призначених осіб до складу комісії з проведення конкурсу на заняття адміністративних посад у спеціалізований антикорупційній прокуратурі.

Представники депутатських фракцій представили кандидатури, які вони пропонують включити до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від Верховної Ради.

Перший заступник Голови Верховної Ради Андрій Парубій зазначив, що голосування по запропонованих кандидатурах відбудеться на вечірньому засіданні і на цьому закрив ранкове засідання.

На початку вечірнього засідання відбулося рейтингове голосування по кандидатурах, запропонованих депутатськими фракціями до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

За їх результатами з 14 кандидатур було визначено сім, як згідно з рішенням Верховної Ради були включені до складу комісії.

Народні депутати далі розглянули проект постанови «Про визначення кандидатури до складу конкурсної комісії з відбору на зайняття посад членів Національного агентства з питань запобігання корупції» №3021, який доповів голова Комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв. Він зазначив, що ще одним новим антикорупційним органом, який має відкривати декларації всіх посадовців, є Національна агенція запобігання корупції. Вона так само має бути обрана за чесним конкурсом.

Є.Соболєв сказав, що Верховна Рада має делегувати свого представника в цю конкурсну комісію. За його словами, Комітет за пропозицією громадськості пропонує підтримати і делегувати на цю посаду відомого правника, викладача Києво-Могилянської академії, колишнього декана правничого факультету цієї академії Володимира Сущенка.

Народні депутати 227 голосами підтримали пропозицію Комітету.

Проект постанови про внесення зміни до календарного плану проведення третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання за №3014 доповів перший заступник Голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павло Пинзеник. Він повідомив, що у зв'язку із включенням до переліку святкових та неробочих днів, згідно із Законом «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів України про працю» та Указом Президента від 14.10.2013 року святкового дня 14 жовтня - Дня захисника України Комітет прийняв рішення внести на розгляд Верховної Ради проект цієї постанови та рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу та в цілому. Крім того, за пропозицією депутатських фракцій пропонується тиждень з 12-го по 16 жовтня цього року визначити для роботи в комітетах, комісіях, фракціях і групах.

Парламентарії за результатами кількох голосувань не підтримали проект постанови.

Головуючий повідомив, що парламент завтра повернеться до цього питання.

Народні депутати розглянули та прийняли постанову про відзначення 80-річчя від дня народження Бориса Олійника.

Головуючий повідомив про прибуття на пленарне засідання Міністр внутрішніх справ Арсена Авакова і Генерального прокурора України Віктора Шокіна з інформацією про події 31 серпня біля Верховної Ради України.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков поінформував про результати роботи щодо розслідування трагічних подій, які сталися 31 серпня біля Верховної Ради. За його словами, внаслідок цих подій тілесні ушкодження отримали 157 працівників правоохоронних органів, Національної гвардії та цивільних осіб, в тому числі 110 від вибуху гранати, троє осіб загинуло. Досі в стаціонарі знаходяться 81 особа. Один боєць в край тяжкому стані.

«Це все стало наслідком заздалегідь спланованої та організованої провокації. Її метою, за однією з версій слідства, була масштабна дестабілізація ситуації в країні та занурення її в масштабне насилля та озброєне громадянське протистояння. І сам терористичний акт і масові безлади були об'єднані одним злочинним задумом. Є достатні підстави вважати, що цей задум полягав в тому, щоб силами спеціально підготовленої групи осіб організувати масові заворушення під стінами українського парламенту та використати їх для маскування головного удару - кривавого  теракту», - зазначив А.Аваков.

За словами міністра, теракт так само був вчинений не терористом-одинаком, а організованою групою осіб. «За усіма наявними ознаками це був не випадковий кидок гранати, а частина єдиного плану дестабілізації. При цьому масові безлади були неодмінною складовою цієї картини злочину. Уперше в історії України під час масових акцій було вчинено терористичний акт із застосування бойової гранати», - пояснив він.

А.Аваков продемонструю фото- та відеоматеріали, які доводять, що це був цілеспрямований заздалегідь продуманий злочин.

Під час демонстрації А.Аваков зазначив, що внаслідок вчиненого антитерористичного акту під Верховною Радою з використанням бойової гранати було поранено 117 людей, у тому числі 110 працівників правоохоронних органів та Національної гвардії. Троє гвардійців: Ігор Дебрін, Дмитро Сластіков та Олександр Костина - померли. Ще один до теперішнього часу перебуває в тяжкій комі.

А.Аваков повідомив, що слідчою оперативною групою за наявними технічними можливостями вже опрацьовано і робота ця ще триває, дуже великий обсяг відеоматеріалів, які були надані представниками засобів преси, масової інформації, отриманої з мережі Інтернет та вуличних камер відеоспостереження. Це дало можливість оперативно встановити та затримати підозрюваних осіб, причетних до вчинення терористичного акту та відтворити картину тих жахливих подій.

Міністр також зазначив, що основне завдання зараз - розібратися в мотивах, які стали підставою для вчинення такого жахливого вчинку, хто є замовником, ідеологом та організатором цих злочинних дій.

За пропозицією міністра народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих бійців Національної гвардії.

Генеральний прокурор України Віктор Миколайович Шокін у виступі зазначив, що Генеральна прокуратура активно сприяє цьому розслідуванню, приймає в ньому участь. Він запевнив, що слідство проводиться кваліфіковано, на високому професійному рівні, і ніяких порушень норм КПК немає, і що слідство буде завершено в найкоротші терміни.

В.Шокін також повідомив, що Генеральною прокуратурою розслідується кримінальне провадження за фактами вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів одним з народних депутатів України.

За його словами, в ході розслідування були проведені слідчі розшукові дії. Усі докази, зібрані в ході цих слідчо-розшукових дій, виконані з дотриманням усіх норм КПК, і у зв'язку з цим мають повну доказову силу, є доказами по даному кримінальному провадженню. Окрім того, в ході слідства зібрані й інші докази, які повністю та об'єктивно підтверджують вину народного депутата.

В.Шокін з дозволу процесуального керуючого по цьому кримінальному провадженню продемонстрував народним депутатам один із фрагментів слідчих розшукових дій.

Генеральний прокурор після демонстрації відеоматеріалів попросив народних депутатів невідкладно зараз дати згоду в цьому залі на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата Ігоря Мосійчука.

В.Гройсман повідомив, що Генеральний прокурор України вніс подання про притягнення до кримінальної відповідальності і арешт народного депутата, про якого було відео.

Головуючий поставив на голосування питання про включення для прийняття рішення подання Генерального прокурора України про затримання та арешт народного депутата І.Мосійчука.

Народні депутат 289 голосами підтримали пропозицію.

В.Гройсман поставив на голосування постанову про притягнення до кримінальної відповідальності і арешт народного депутата Ігоря Мосійчука.

Верховна Рада 262 голосами прийняла постанову.

Народні депутати з фракції Радикальної партії заблокували трибуну для виступів, вимагаючи надати можливість для виступу голові фракції Радикальної партії О.Ляшку.

Головуючий не надав йому слово.

Біля трибуни для виступів сталася штовханина.

Головуючий достроково закрив вечірнє засідання, повідомляє Інформаційне управління ВР України.