Пленарні засідання Верховної Ради України 28 січня 2016 року

У четвер, 28 січня, відбулися пленарні засідання третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, перед тим, як відкрити ранкове засідання, нагадав, що 28 січня 1992 року Верховна Рада затвердила Державний Прапор України. Він назвав цей день визначальним в історії нашої країни і привітав усіх з цією подією. «Хочу, щоб наш Державний Прапор був символом демократії, свободи, успіху, економічного зростання, щоб це був символ успішної країни, успішних людей. І я думаю, що парламент тут відіграє надзвичайно важливу роль», - наголосив В.Гройсман.

Головуючий звернув увагу на порядок денний, відзначивши, що одним з основних у ньому є питання внесення змін до Конституції в частині правосуддя. «Питання  надзвичайно важливе, і, думаю, що сьогодні воно знайде підтримку в сесійні залі. Сподіваюся, всі свідомі того, що зміна системи правосуддя назріла вже дуже давно, і саме конституційні зміни зроблять цей процес невідворотнім. Хочу підкреслити, що ті зміни, які відбулись в законопроекті, який ми будемо сьогодні розглядати, передбачають повернення права Верховні Раді України щодо висловлення недовіри Генеральному прокурору, тобто підсилюється сам парламентський контроль», - зазначив він.

В.Гройсман також сказав, що порядок денний містить ряд гуманітарних питань, питань культури. Він зазначив, що розраховує на ефективну роботу, щоб максимально розглянути важливі проекти законів, яких потребує Україна й суспільство.

Голова Верховної Ради повідомив, що наприкінці лютого - на початку березня у Європейському парламенті, в Брюсселі, відбудеться Український тиждень, куди запрошено керівництво фракцій і груп українського парламенту, всі керівники комітетів. «Це буде дуже важлива подія, на якій ми з вами презентуємо ряд важливих рішень, в тому числі, внутрішньої реформи парламенту. Буде підсумковий звіт на цьому Українському тижні в Брюсселі вельмишановного Пета Кокса, який очолює групу підтримки і Європарламенту щодо реформи українського парламенту. І я переконаний в тому, що ця реформа безпрецедентна. Її впровадження надасть можливість змінити якість українського парламенту, повернути довіру до парламентаризму і підвищити роль українського парламенту в житті нашої країни», - сказав він.

Народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків в паливно-енергетичному комплексі щодо державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»« №3097 доповів перший заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський. Він звернув увагу на те, що з переліку питань енергетичної безпеки України в поточному сенсі цей законопроект є одним із найбільш важливих. Тому, що мова йде про фінансову стабільність і стратегічну перспективу роботи державної компанії «Енергоатом» як в 2016 році, так і в майбутньому.

Доповідач звернув увагу на те, що в 2015 році за результатами роботи «Енергоатом» генерував в Україні майже 60 відсотків електричної енергії. На сьогодні, враховуючи проблеми з платежами і з розрахунками, на енергетичному ринку загальна заборгованість перед державною акціонерною компанією «Енергоатом» складає 15 мільярдів гривень, з них заборгованість державного підприємства «Енергоатом» перевищила 10 мільярдів гривень.

О.Домбровський також акцентував увагу на тому, що за 2014-2015 роки заборгованість енергоринку перед «Енергоатомом» збільшилась майже на 5 мільярдів.

Народний депутат повідомив, що автори проекту, і Комітет підтримує це, пропонують з 1 січня завершити термін дії процедури мораторію на банкрутство підприємства. «Сьогодні ми маємо дуже негативні наслідки, коли рахунки «Енергоатома» заблоковані, телефони заблоковані. І сьогодні є спроби штучно зняти з компанії величезні суми боргів, є бажання деяких компаній зняти штучні борги в сотні мільйонів гривень.

Під час обговорення народні депутати відзначали, що в державній компанії «Енергоатом» дійсно є проблеми.

235 голосами законопроект було прийнято за основу та в цілому.

Народні депутати повторно розглянули доопрацьований законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності військово-цивільних адміністрацій №3177-д.

Проект доповів голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Артур Герасимов. Він зазначив, що питання реалізації повноважень військово-цивільних адміністрацій є вкрай важливим для нормалізації життєдіяльності населення на територіях проведення антитерористичної операції. Саме тому проект закону №3177-д має на меті унормувати та гармонізувати положення Закону «Про військово-цивільні адміністрації» з положеннями чинних законодавчих актів України з огляду на отриманий практичний досвід застосування та організації діяльності самих військово-цивільних адміністрацій.

А.Герасимов повідомив, що цей проект був ретельно доопрацьований в Комітеті враховано багато пропозицій Головного науково-експертного управління, враховані висновки і пропозиції народних депутатів.

Доповідач поінформував про найбільш суттєві зміни, які вносяться до положень Закону «Про військо-цивільні адміністрації».

З огляду на важливість змін, що пропонуються, та їх невідкладність А.Герасимов попросив підтримати законопроект за основу та в цілому.

Під час виступів парламентарії зазначали, що вони готові підтримати цей законопроект, але лише за основу. Вони поінформували про свої зауваження до проекту, які на їхню думку, необхідно врахувати при доопрацюванні проекту у другому читанні.

Народні депутати 236 голосами прийняли законопроект за основу.

Підготовлений до другого читання проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфер» №3084 доповів голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький. Він нагадав, що сьогодні існує програма «Українська книга», яка реалізовується Державним комітетом з питань телебачення і радіомовлення. І це є єдина програма, яка залишилася в цьому Комітеті.

«Ми пропонуємо в цьому законі з наступного року, не з цього, перенести реалізацію цієї програми до Українського інституту книги, який по суті є підрозділом Міністерства культури. Тобто, питаннями книги буде опікуватися Міністерство культури. Але опікуватися воно буде не лише питаннями розподілу коштів, як це відбувається зараз, підтримкою українських перекладів за кордоном, підтримкою перекладів на  українську, захистом українського книжкового ринку, підтримкою українських письменників і міжнародних виставок - всім тим, чим і повинне опікуватися Міністерство культури, тільки робитиме це воно через Інститут книги, який є в структурі Міністерства культури.

Досить багато було людей, які переживали, що цей закон стосуватиметься бібліотек. Він не стосується бібліотек. Він стосується видавництв, він стосується письменників», - зазначив М.Княжицький.

Доповідач повідомив, що Комітет на своєму засіданні 25 листопада розглянув законопроект, метою якого є створення Українського інституту книги, державної установи в сфері управління Міністерства культури, яка займатиметься питаннями книговидання, книгорозповсюдження, промоцією української книги, буде в сфері та за зразком польського досвіду, де подібна установа функціонує з 2004 року.

За його словами, до законопроекту було надано 71 поправку і пропозицію від народних депутатів. 53 з них було враховано, 18 відхилено. За результатами розгляду Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект №3084 в редакції Комітету в другому читанні і в цілому, і доручити Комітету з питань культури і духовності спільно з Головним юридичним управлінням здійснити його техніко-юридичне доопрацювання та підготувати до підпису.

Парламентарії розглянули поправки, на яких наполягали автори і 232 голосами прийняли законопроект у другому читанні та в цілому.

До порядку денного було включено проект Закону «Про внесення змін до статті 149 Регламенту Верховної Ради України» №3812.

Законопроект доповів народний депутат Сергій Алєксєєв. Обґрунтовуючи необхідність прийняття законопроекту, доповідач зазначив, що згідно статті 155 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу І - «Загальні засади», розділу ІІІ - «Вибори і референдум» і розділу ХІІІ - «Внесення змін до Конституції України», попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради за нього проголосувало не менше, як дві третини від конституційного складу.

Сергій Алєксєєв нагадав, що Конституція України не визначає, що остаточне голосування за відповідний законопроект має відбуватися виключно на тій наступній черговій сесії парламенту, яка слідує одразу за сесією, на якій відбулося попереднє схвалення проекту Закону «По внесенню змін до Конституції Україн». Ключовим аспектом наведеної вимоги є забезпечення стабільності Основного закону держави шляхом недопущення голосування за попереднє схвалення та прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України  протягом одної сесії Верховної Ради України.

Доповідач звернув увагу на те, що в Регламенті Верховної Ради відсутня процедура прийняття рішення парламентом щодо проекту Закону «Про внесення змін до Конституції України» на наступних чергових сесіях. У тих випадках, якщо парламент такий законопроект не розглядав і, отже, жодного рішення щодо цього законопроекту не приймав протягом першої, наступної чергової сесії після попереднього схвалення законопроекту.

За словами доповідача, цим проектом пропонується врегулювати  ситуацію та встановити, що такий законопроект розглядається Верховною Радою на наступній чергової сесії. В запропонованій редакції проекту скасовується заборона щодо розгляду новообраною Верховною Радою питання про прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України, який, відповідно до статті 155 Конституції України був попередньо схвалений Верховною Радою попереднього скликання, але голосування щодо прийняття такого закону не проводилося. Але профільним комітетом це не було підтримано і автори з цим погоджуються.

Перший заступник Голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павло Пинзеник повідомив, що Комітет на своєму засіданні 27 січня поточного року попередньо розглянув законопроект. Метою законопроекту є вдосконалення чинних положень Регламенту Верховної Ради стосовно процедурних питань внесення змін до Конституції України.

П.Пинзеник повідомив висновок Комітету - поправки до проекту закону «Про внесення змін до частин шостої та восьмої статті 149 Регламенту України» є слушними та доцільними, оскільки регулюють положення Регламенту щодо розгляду та прийняття рішення стосовно законопроектів про внесення змін до Конституції України.

П.Пинзеник зазначив: «Логічною є пропозиція, що в разі, якщо законопроект не був розглянутий Верховною Радою України на наступній після попереднього схвалення черговій сесії, для завершення його розгляду прийняттям чи неприйняттям Верховна Рада України може розглянути такий законопроект на наступній за нею черговій сесії».

За його словами, чинний Регламент Верховної Ради України не містить положень, які передбачали б наслідки, коли законопроект не розглядався і не був прийнятим, і у зв'язку з цим до нього не можна застосувати положення частини першої статті 158 Конституції України, відповідно до якої законопроект про внесення змін до Конституції, який розглядався Верховною Радою України і не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту.

П.Пинзеник також повідомив, що Комітет, підтримуючи ідею внесення змін до частини третьої статті 49 Регламенту Верховної Ради України, вважає за доцільне викласти її в новій редакції та пропонує Верховній Раді України виключити абзац другий пункту першого  законопроекту - в  частині третій після слів «новообрана Верховна Рада України» слово «не» та друге речення виключити. Він наголосив на цьому, тому що пропонуватиме підтримати законопроект за основу і в цілому саме в такій редакції.

Представники фракцій, які виступили під час розгляду законопроекту, висловили позиції своїх фракцій - не підтримувати цей документ.

Володимир Гройсман, підсумовуючи, зазначив: «Будь-яка риторика має бути об'єктивною. І те, що сьогодні за ініціативою депутатів і розгляду питання про внесення змін до Регламенту надається можливість на додатковий час 5-6 місяців на дискусію, жодним чином немає значення до змін Конституції, переворотів і всього іншого».

В.Гройсман сказав: «Наша позиція в тому, щоб продовжити дискусію над цим питанням, визначитись з подальшими діями стосовно всіх положень Конституції по децентралізації, не зупиняючи і не провалюючи цей процес, це і є відповідальна позиція українських політків». Він закликав всіх підтримати цей проект закону.

229 голосами законопроект ухвалено за основу та в цілому.

Парламентарії не підтримали пропозицію про включення до порядку денного сесії проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку у багатомандатному окрузі)» №3700.

Проект Закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» №3524 доповів Представник Президента України у Верховній Раді України Степан Кубів. Він повідомив, що 26 січня Президентом України внесено на розгляд Верховної Ради як невідкладний для позачергового розгляду доопрацьований законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» на заміну раніше внесеного однойменного законопроекту.

Доопрацювання зазначеного законопроекту, за словами Представника Президента України, зумовлено необхідністю забезпечення досягнення політичного консенсусу у вирішенні питання щодо можливості висловлення парламентом недовіри Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади. Відтак, у доопрацьованому проекті пропонується встановити, що до повноважень Верховної Ради належить не тільки надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора, як це було передбачено у попередній редакції законопроекту, а й висловлення недовіри Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади.

Такими чином, згідно внесеного на заміну законопроекту, дострокове звільнення з посади Генерального прокурора здійснюватиметься на підставі, визначених не тільки законом, як це було передбачено у попередній редакції проекту, а й Конституцією.

С.Кубів щодо решти положень законопроекту повідомив, що вони у доопрацьованому законопроекті не зазнали змін.

За словами доповідача, прийняття законопроекту сприятиме реалізації повномасштабної судової реформи та оновленню суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань і згідно з європейськими стандартами відновленню довіри громадян до судової гілки влади, а також забезпеченню належного функціонування прокуратури, адвокатури та системи виконання судових рішень.

Представник Президента звернувся до народних депутатів з проханням включити законопроект до порядку денного третьої сесії та направити його на висновок до Конституційного Суду України.

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич доповів рішення Комітету, який прийняв рішення рекомендувати парламенту наступне: включити до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання питання про доопрацьований законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) №3524 в редакції 26 січня 2016 року, поданий Президентом України як невідкладний. У зв'язку з цим вважати відкликаним законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) в редакції від 25 листопада 2015 року.

Комітет також рекомендує доопрацьований законопроект направити до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо відповідності вимогам статей 157 та 158 Конституції України.

Верховна Рада 231 голосом прийняла Постанову «Про включення до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) і про його направлення до Конституційного Суду України».

Прийнятою постановою передбачено направлення законопроекту на висновок до Конституційного Суду України.

Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький доповів законопроект про систему державної підтримки кінематографії №3081. Він нагадав про заборону показу російських серіалів і російських фільмів, а також фільмів країни-агресора або тих, які прославляють силові органи країни-агресора. Зараз наше завдання - підтримати українських кінематографістів, українську культуру, захистити авторські права, підтримати всіх тих, хто допомагає нам будувати сучасну і новітню українську ідентифікацію.

М.Княжицький повідомив про два різних законопроекти - №3081 і другий, альтернативний - №081-1. Їх готували різні групи авторів, проекти багато в чому збігалися, але відрізнялися в певних деталях. З метою усунення конкуренції цих двох законів, що шкодить основній меті підтримки митців і кіноіндустрії прийнято було рішення об'єднати їх в один проект. Це було зроблено успішно і важливо, цей проект розроблений спільно з кіноіндустрією, найбільшими кіновиробниками, телевізійними каналами, дистриб'юторами, міжнародними експертами. «Це є унікальна ситуація, коли проект закону підтримали як найбільші відомі українські режисери, які незалежні від телебачення, сьогодні вони тут пікетували Верховну Раду і просили за нього проголосувати, його підтримали найбільші телевізійні групи, які зацікавлені в тому, щоб був в нас проект закону, його підтримали кінотеатри», - зазначив доповідач і поінформував про основні положення законопроекту. Ним пропонується запровадити в структурі Держкіно спеціальний колегіальний орган - Ради з державної підтримки кінематографії, яка складається передусім з фахівців, запропонованих самою кіноіндустрією. Рада державної підтримки кінематографії фактично займається розвитком кінематографічної справи в Україні. Зокрема, Рада займається розподілом коштів, які виділяються державою на розвиток кінематографії, та контролює їхнє витрачання, визначає напрямки для надання фінансової підтримки, обирає фільми, які отримують фінансування з боку країни. Всі кошти розподіляються виключно на конкурсних засадах і на підставі публічних і прозорих процедур.

Проектом пропонується посилити захист інтелектуальної власності та кінематографічних творів, встановити квоти на українські фільми на телебаченні, регулює питання промоції фільмів тощо.

М.Княжицький з огляду на зауваження до законопроекту, який він доповів. запропонував прийняти його у першому читанні.

Народний депутат Олена Кондратюк доповіла підготовлений профільним комітетом законопроект №3081-д. «Сьогодні ми можемо зробити перший реальний  крок до створення  українського кіно і залучення світової кіноіндустрії до роботи в Україні. Детальне вивчання досвіду зарубіжних країн, в тому числі здійснено однією з найбільших консалтингових світових компаній «Ernst&Young» на замовлення представників кіноіндустрії ми поклали в основу запропонованого законопроекту», - повідомила вона.

О.Кондратюк також повідомила, що проектом пропонується запровадити в Україні такі механізми: пряму державну підтримку, успішно апробовану в інших країнах; повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених під час виробництва фільмів, які пройшли культурний тест; розвитку кіно- та дистриб'юторської мережі, що, в свою чергу, дозволить вивезти комерційні фільми на беззбитковий рівень. Також боротьбу з піратством, у тому числі в мережі Інтернет.

«Законом ми хочемо створити ефективну систему державного протекціонізму в сфері кінематографії, яка приведе до збільшення обсягу вироблених в Україні фільмів, збільшення частки українських  фільмів в касових зборах в Україні з сьогоднішнього 2,5 до 25 відсотків, розвитку сучасної інфраструктури для виробництва та залучення іноземних виробників контенту, які можуть реально скласти, за нашими оцінками, майже 2,5 мільярди гривень в найближчі 5 років. Збільшення податкових, зрозуміло, надходжень до бюджету, також позиціонування України в світі як сучасної цивілізованої країни і популярного туристичного напрямку», - зазначила народний депутат.

Голова Комітету з питань інформатизації та зв'язку Олександр Данченко повідомив, що Комітет розглянув на своєму засіданні проект цього законопроекту.

Члени Комітету, повністю підтримуючи необхідність такого законопроекту для підтримки української кінематографії, звернули увагу на те, що норма законопроекту про телекомунікацію суперечить всім нормам ЄС. Таким чином, яким не допускається покладання відповідальності на постачальників послуг за інформацією, що передається, не допускається покладання на постачальників посередницьких послуг в інформаційному суспільстві здійснення моніторингу інформації, яку вони передають, або зберігають, а також пошуку фактів або обставин, які вказують на незаконну діяльність інших осіб, це суперечить європейським нормам. «Ми запропонували внести ці зміни разом з авторами законопроекту, але це зміни не були внесені. 40 сторінок змін, які потрібні до цього законопроекту, до 4-х інших законів про телекомунікації, про Податковий кодекс та інше», - зазначив О.Данченко і звернувся до авторів законопроекту №3081-д з проханням доопрацювати його.

234 голосами за основу було прийнято законопроект №3081-д.

Проект Постанови «Про календарний план проведення четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання» №3711 доповів перший заступник голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павло Пинзеник. Він повідомив, що проектом передбачається розпочати пленарні засіданні четвертої сесії 2 лютого. На час проведення четвертої сесії відводяться для пленарних засідань 12 тижнів; роботи в комітетах, комісіях, фракціях - 8 тижнів, роботи з виборцями - 5 тижнів, «годин запитань до Уряду» - 12 годин. Закінчити сесію пропонується 22 липня 2016 року.

П.Пинзеник також повідомив, що Комітет на засіданні 27 січня розглянув пропозиції депутатських фракцій та Апарату Верховної Ради до зазначеного проекту постанови і пропонує передбачити тиждень з 22 по 26 лютого 2016 року - роботу народних депутатів у комісіях, комітетах, фракціях замість тижня роботи з виборцями. З 29 лютого по 4 березня - роботу депутатів з виборцями замість тижня для пленарних засідань. З 28 березня по 1 квітня - пленарні засідання Верховної Ради. З 4 по 8 квітня - робота в комітетах. З 11 по 15 квітня - пленарні засідання.

П.Пинзеник поінформував про деякі зміни в проекті календарного плану, згідно з узгодженою пропозицією депутатських фракцій, ухваленої сьогодні під час наради у Голови Верховної Ради, відповідно до якої у тиждень з 11 по 15 липня відбуватимуться пленарні засідання; тиждень з 18 по 22 липня - робота в комітетах, комісіях, фракціях, групах.

248 голосами проект постанови було прийнято в цілому.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких Законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури» №2669-д у другому читанні доповіла перший заступник Голови Комітету з питань культури і духовності Ірина Подоляк. Вона нагадала, що цей законопроект в парламенті і в комітетах розглядається давно, дуже уважно і дуже глибоко. До другого читання були подані поправки депутатами з «Блоку Петра Порошенка», інших фракцій парламенту. Частково вони були враховані, деякі були враховані повністю.

Під час підготовки до другого читання цього законопроекту були виявлені певні технічні та редакційні неузгодженості між статтями. Ці неузгодженості категорично не впливають на суть законопроекту і не змінюють його філософії та концепції, і були погоджені з Міністерством культури.

І.Подоляк поінформувала про те, що Комітет розглянув усі неточності і несумісності в законопроекті і пропонує прийняти проект у другому читанні з урахуванням виправлень. Вона зачитала основні з них.

Народні депутати розглянули деякі поправки, на яких наполягали їх автори.

Рішення щодо законопроекту буде прийнято на вечірньому засіданні.

Голова Верховної Ради України В.Гройсман закрив ранкове засідання.

Вечірнє засідання відкрив Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій. Провівши реєстрацію, він звернув увагу на те, що в залі недостатньо депутатів для проведення результативного голосування по законопроекту №2669-д.

А.Парубій запропонував розглядати законопроекти у першому читанні.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо користування нафтогазоносними надрами» №3042 доповів заступник Голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Ігор Насалик. Він зазначив, що метою прийняття такого закону є захист інтересів українського народу як власника нафтогазоносних та інших надр, дерегуляції процедур надання нафтогазоносних надр в користування, уточнення та спрощення адміністративних процедур надання надр в користування з боку Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, зокрема на основі укладення угод про розподіл продукції, залучення недержавних інвестицій у вітчизняний нафтогазовий сектор, збільшення видобутку нафти і газу в Україні.

За словами доповідача, законопроект спрямований на вдосконалення та дерегуляцію процедури переоформлення вже виданих спеціальних дозволів на користування надрами, в тому числі і державним компаніям, в угоди про розподіл продукції.

І.Насалик повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Народні депутати у виступах, відзначаючи його актуальність, водночас, висловили зауваження до законопроекту.

За результатами голосування (за - 182) законопроект було відхилено.

В.Гройсман запропонував включити до порядку денного законопроект №3700.

Народні депутати не підтримали пропозицію (за - 210).

Парламентарії повернулися до непроголосованого законопроекту №2669-д.

240 голосами законопроект було прийнято у другому читанні та в цілому.

Народні депутати прийняли рішення з обговорених питань.

237 голосами вони прийняли за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо уточнення деяких положень) №2319а-д.

На вимогу керівників фракцій-авторів законопроекту головуючий запропонував включити до порядку денного законопроект №3700. 220 парламентаріїв підтримали цю пропозицію.

Парламентарії прийняли рішення щодо раніше обговореного проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» №3224.

Голова Комітету з питань інформатизації та зв'язку Олександр Данченко, звернув увагу на те, що цей проект вже кілька разів обговорено, його прийняття необхідне для виконання зобов'язань України з лібералізації візового режиму з Європейським Союзом.

238 голосами законопроект було прийнято за основу.

Доопрацьований проект Закону «Про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про громадянство України» (щодо встановлення спрощеного порядку прийняття до громадянства України іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України)» №2874 доповів перший заступник голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерій Пацкан. Він повідомив, що під час підготовки законопроекту до другого читання надійшло 10 пропозицій від народних депутатів.

В.Пацкан також повідомив, що Комітет рекомендує прийняти законопроект у другому читанні та в цілому.

239 голосами законопроект було прийнято в цілому.

Верховна Рада прийняла проект Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Атрошенка В.А. №3521.

Народні депутати розглянули питання про надання згоди на затримання та арешт народного депутата України Сергія Клюєва.

В. о. Генерального прокурора, Перший заступник Генерального прокурора Ігор Севрук доповів про те, що 3 грудня Генеральним прокурором до Верховної Ради внесено подання про надання згоди на затримання та арешт народного депутата України Сергія Клюєва.

І.Севрук також доповів про результати кримінального провадження, які свідчать про достатність доказів до притягнення народного депутата С.Клюєва до кримінальної відповідальності.

За його словами, надання згоди на затримання та арешт народного депутата України Сергія Клюєва, необхідне для встановлення місцезнаходження народного депутата А.Клюєва та подання його в міжнародний розшук.

Під час обговорення подання більшість виступаючих висловили незадоволення діяльністю Генеральної прокуратури, її «запізненням» з такими поданнями.

Верховна Рада дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Клюєва С.П., згоду на його затримання та арешт.

Головуючий закрив вечірнє засідання, повідомляє Інформаційне управління ВР України.