Пленарні засідання Верховної Ради України 15 березня 2016 року

У вівторок, 15 березня 2016 року, відбулися пленарні засідання четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради В.Гройсман перед відкриттям пленарного засідання зазначив, що вчора під час засідання Погоджувальної ради головним питанням був пошук рішення виходу з політичної кризи, яка склалася в нашій країні.

В.Гройсман висловив переконання, що рішення буде знайдено. «У нас немає місяців пошуку виходу з політичної кризи, яка склалася», - наголосив він.

Головуючий також повідомив, що вчора більшість фракцій і груп засвідчили свою готовність працювати над самими важливими рішеннями, для того, щоб ухвалювати закони, яких  очікує суспільство. Він звернув увагу на останній закон для запровадження безвізового режиму, який має ухвалити Верховна Рада. Він нагадав, що Європейський Союз при виконанні умов визначив дві мети - це законопроект №3755 і проект про НАЗК, який уряд створить найближчим тижнем, що сприятиме отриманню безвізового режиму для громадян України.

В.Гройсман також звернув увагу на те, що сьогодні буде підготовлений за підписом лідерів фракцій і груп проект постанови про затвердження 52 рекомендацій на виконання угоди з Європейським парламентом щодо трансформації українського парламенту.

Головуючий звернув увагу на те, що в порядку денному є питання спецконфіскації. «Півтора мільярда доларів режиму януковича арештовані, але ці кошти мають повністю слугувати українському суспільству і громадянам. Тому важливо прийняти спеціальний закон, який дасть змогу це зробити», - зазначив він і сказав, що розраховує на те, що «різні політичні фантазії не заважатимуть приймати відповідні рішення, які необхідні для українського суспільства. Все інше, безумовно, маємо шукати шлях в лічені дні виходу із політичної кризи, яка склалася».

Для участі в пленарному засіданні зареєструвалося 347 парламентаріїв.

Головуючий відкрив ранкове засідання.

Представники депутатських фракцій і груп виступили з оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями. У виступах йшлося про політичну кризу в країні та шляхи виходу з неї, про погіршення економічної ситуації, вносилися пропозиції щодо «реалізації нової політики технократичним урядом, створеним без партійних торгів, без олігархів».

Після завершення виступів головуючий повідомив, що календарний план роботи був затверджений 28 січня. Ним було передбачено проведення «Українського тижня» в Брюсселі і один тиждень роботи у комітетах.

В.Гройсман повідомив, що вчора на Погоджувальній раді керівники фракцій і груп домовилися, і він дав доручення Апарату оприлюднити дані, як комітети працюють і як їх засідання відвідують народні депутати.

Головуючий повідомив, що вчора на сайті Верховної Ради розміщено закон щодо електронного декларування з пропозиціями Президента. За його словами, це останній закон, який необхідно ухвалити, й українці отримають безвізовий режим. «Цей закон сьогодні зранку о 9 годині був розглянутий на позачерговому засіданні комітету, і комітет одностайно його схвалив до прийняття варіанті, в якому направив  Президент», - додав він.

Головуючий надав слово народному депутату Валерію Лунченку, який запропонував вшанувати хвилиною мовчання воїнів - Героїв Карпатської України, які 77 років тому назад поклали своє життя, виборюючи незалежність нашої країни.

Народні депутати підтримали цю пропозицію і хвилиною мовчання вшанували пам'ять героїв.

Перший заступник Голови Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що два роки тому було створено перший добровольчий батальйон Національної гвардії. «Хлопці прямо з Майдану вирушили колонами в Нові Петрівці, а потім пішли на фронт, продовживши традицію добровольчого руху: Січових Стрільців і Карпатської України. У нас в залі є депутати-бійці батальйону Національної гвардії імені Кульчицького. Давайте в цю річницю їх привітаємо, наших воїнів - спадкоємців добровольчого руху», - запропонував він.

Парламентарії оплесками привітали своїх колег.

Головуючий оголосив до розгляду внесений з пропозиціями Президента проект закону за №3755 щодо електронного декларування. Він вкотре звернув увагу на те, що це останній закон з безвізового пакету. «Ми його ухвалимо - і всі питання законодавчого врегулювання будуть вирішені», - сказав він.

Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру у 2016 році» №3755 доповів заступник Глави Адміністрації Президента України О.Данилюк. Він поінформував про причини, з яких Президент України не підписав Закон, і про пропозиції до нього. За його словами, Закон, що надійшов на підпис, спрямовано на запровадження у 2016 році роботу системи подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Доповідач нагадав, що ратифікувавши Угоду про асоціацією між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії, іншими державами-членами, з іншої сторони, Україна взяла на себе зобов'язання щодо спрямувань зусиль на боротьбу з корупцією, що визнано одним із головних принципів для посилення відносин між Україною та Європейським Союзом.

Відтак, питання запровадження роботи системи подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є вкрай актуальним.  Водночас пропоновані закон підходи щодо вирішення цього питання є недостатньо виваженими та потребують коригування. Зокрема, необґрунтовано було піднято пороги декларування майнових статків, були внесені зміни до Кримінального кодексу, які відтерміновували можливість застосування кримінального покарання за навмисно неправдиву інформацію в декларації, до 2017 року. І водночас вивели підслідність по цьому злочину з юрисдикції Національного антикорупційного бюро. При цьому системне питання складу злочину та адекватності покарання за нього так і не було врегульовано.

«Зважаючи на викладене, Президент України повернув до Верховної Ради України зазначений вище закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями, викладеними до згаданого закону», - повідомив доповідач, нагадавши, що зазначені пропозиції були попередньо проаналізовані експертами Єврокомісії, і на адресу Президента України надійшов офіційний лист, підписаний європейськими комісарами Йоханесом Ханом і Дімітрісом Аврамопулосом, в якому позитивно було оцінено суть пропозицій Президента до цього закону, а також наполягання на необхідності прийняття цього закону в редакції без будь-яких змін. Крім того, цей закон отримав позитивну оцінку зі сторони громадськості.

О.Данилюк попросив парламентаріїв підтримати пропозиції Президента України до вказаного закону. Це дозволить запустити систему електронних декларацій вже цього року, що є важливим елементом системної боротьби з корупцією, та виконати наші міжнародні зобов'язання.

Голова Комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв доповів рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді прийняти Закон в цілому з врахуванням пропозицій Президента України.

«Стосовно президентських пропозицій, точно доброю ідеєю є запровадити відкритість декларацій вже цього року. За це ми одноголосно виступали і виступаємо. Що ми просили представника Президента змінити, це дві ідеї Президента - одна з яких фактично запроваджує можливість для посадовців не вказувати вартість цінностей дорогих картин, дорогоцінностей. І ми вважаємо, що це є кроком назад порівняно з чинним законодавством. І друга ідея Президента, яка викликала дискусії у Комітеті, це вписування у Кримінальний кодекс можливості для судді покарати людину, що набрехала в декларації, не лише тюремним ув'язненням, але і штрафом приблизно від 40 тисяч гривень. Ми побоюємося, що в наших умовах максимум такі штрафи це і будуть реальною практикою покарання.

Втім після великих дискусій з громадським активістами, з журналістами, які слідкують за  деклараціями, з колегами по парламенту і з представником Президента, Комітет одноголосно рекомендує парламенту ухвалити пропозиції Президента. В умовах, що склалися, прозорість без покарання краще ніж покарання без прозорості», - сказав Є.Соболєв.

Верховна Рада 278 голосами прийняла Закон в цілому з урахуванням пропозицій Президента України.

В.Гройсман після голосування зазначив: «Це вже остаточно ми ухвалили всі необхідні рішення від парламенту для впровадження безвізового режиму для громадян України… Зараз залишився крок за урядом - впровадження саме питання НАЗК - Національне агентство запобігання корупції».

До порядку денного сесії 256 голосами було включено проект Постанови «Про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України» за №4219.

Головуючий повідомив, що ця постанова підготовлена і підписана всіма керівниками фракцій і груп українського парламенту. Вона передбачає впровадження 52 рекомендацій, напрацьованих спільно з Європейським парламентом в рамках технічної місії.

Парламентарії не включили до порядку денного четвертої сесії проекти законів Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо особливостей звернення в дохід держави грошових коштів, цінностей та доходів від них до ухвалення вироку суду)» №4057 і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо невідворотності покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини)» за №3196.

Після нерезультативних голосувань головуючий достроково оголосив перерву, запросивши керівників депутатських фракцій на нараду.

Головуючий після перерви надав слово представникам фракцій для заяв. Заяви зробили народні депутати Антон Яценко і Юлія Тимошенко.

В.Гройсман оголосив про вихід народного депутата Єгора Фірсова із складу депутатської фракції «Блок Петра Порошенка».

Головуючий повідомив, що під час перерви з керівниками фракцій «начебто знайшли рішення в тому, щоб закони щодо повернення активів Януковича зараз включити в порядок денний і розглянути їх прийняття за основу».

Він надав слово народному депутату Івану Віннику, який доповів проект Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо особливостей звернення в дохід держави грошових коштів, цінностей та доходів від них до ухвалення вироку суду)» №4057. Доповідач пояснив ключові норми проекту. Зокрема, він повідомив, що суб'єктом застосування такого закону, який пропонується до прийняття, можуть стати виключно особи, які вчинили корупційні злочини, пов'язані з привласненням майна, з розтратою майна, особи, які підозрюються в легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, особи, які підозрюються в створенні злочинного угрупування.

За словами одного з авторів, об'єктом застосування можуть стати тільки грошові кошти. Жодним чином не йдеться ані про майно, ані про нафту Курченка, ані навіть про дачі на Монако, які намагаються деякі захистити.

І.Вінник також роз'яснив механізм застосування закону. «В який спосіб це буде робитися, які запобіжники існують? Перше. Це стосується тільки тих грошей, які були встановлені під час досудового слідства, їх наявність, але не можна встановити хто насправді їх є власник. Тобто вони знаходяться на рахунку, рахунок належить офшорній компанії, ці гроші заарештовані фінмоніторингом, але навіть не можна викликати відповідну особу у якості свідка для того, щоб її допитати і відповідно змінити процесуальний статус. Тобто таку особу, яка є підозрюваною, оголошують в розшук. І якщо вона не з'являється до слідчого, це є підстава застосовувати запропоновані законодавчі норми. Якщо особа з'являється, відповідно така норма не може бути застосована, але особа має бути довести, звідки вона взяла ці кошти, і довести, що вони були отримані у законний спосіб, що вони відповідають тим деклараціям, доходам, які особа мала в певний період часу», - пояснив він.

Доповідач також повідомив, що стосовно оскарження і головного принципу права обґрунтованості та пропорційності застосування норм права, передбачена дворівнева система оскарження. Рішення про стягнення приймає суд, яке може бути оскаржено в апеляційному порядку. Тобто повністю права особи, яка потім, наприклад, з'явиться і задекларує «це мої кошти», вона може оскаржити в суді.

І.Вінник стосовно невідповідності законопроекту нормам європейського права процитував статтю 54 пункт 1 Конвенції ООН проти корупції 2003 року, в якій ООН закликала держави-учасниці вжити заходів, необхідних для вирішення конфіскації без ухвалення вироку в рамках кримінального судочинства у випадках, коли кримінальне переслідування злочинця неможливе. «У нас, якщо особу по Кримінально-процесуальному кодексу неможливо допитати в якості свідка, йому навіть заочно не можна оголосити про підозру, не говорячи про проведення заочного судочинства», - пояснив він.

Народний депутат Юрій Луценко спростував деякі «міфи» цього законопроекту. «Перше. Закон стосується виключно грошей і цінностей. Він не поширюється ні на майно, ні на акції, ні на нафту, ні на які інші речі, про які говорять в кулуарах. Лише кошти і цінності у вигляді державних цінних паперів.

Друге. Безумовно, помилкою цього законопроекту є те, що звернення в дохід держави може бути, якщо людина довгий час переховується, і інші причини. Інші причини Комітет обговорить і зробить правильний висновок, зніме цей пункт 2 на сторінці другій в пункті 5.

Але неправдою є також те, що щось можуть забрати без суду. Всі рішення буде приймати виключно суд», - зазначив він.

Ю.Луценко звернув увагу на те, що законопроект не є досконалим і запропонував направити його у Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності для доопрацювання, який зробить з нього правильний, юридично дієвий закон, який не дасть жодних підстав для порушення прав людини.

Головуючий після виступу народного депутата Ю.Луценка поставив законопроект на голосування для його включення до порядку денного сесії і прийняття рішення.

Народні депутати за результатами двох голосувань не підтримали включення законопроекту.

Частина парламентаріїв оточила трибуну для виступів, наполягаючи провести додаткові консультації.

Головуючий достроково закрив ранкове засідання.

На початку вечірнього засідання головуючий надав слово народному депутату І.Віннику, який повторно доповів законопроект №4057.

Він погодився з тим, що такий складний законопроект необхідно приймати у кілька кроків і запропонував прийняти його в першому читанні за основу, а потім направити його у профільний комітет для доопрацювання.

Представники фракцій і груп висловили свої позиції щодо законопроекту.

Голова фракції Радикальної партії О.Ляшко зазначив, що законопроект, за який зараз не голосують парламентарії, це два мільярди доларів, які вкрадені «бандою Януковича» і які ось вже два роки лежать заарештовані на банківських рахунках. Він назвав безвідповідальною позицію тих, хто зараз блокує прийняття цього закону.

О.Ляшко закликав колег проголосувати за цей законопроект і повернути українцям вкрадені у них кошти.

Інші промовці також закликали парламентаріїв проголосувати за законопроект, який дозволить поповнити державний бюджет на понад 50 млрд. гривень та направити їх на зміцнення Збройних Сил.

Опоненти звертали увагу на те, що автори йдуть легким шляхом, пропонуючи бездоказово забрати кошти, при цьому нехтують презумпцією невинуватості, порушують Конституцію.

Представник Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Микола Паламарчук повідомив, що Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді відхилити законопроект, оскільки він порушує права людини. Він закликав парламентаріїв не голосувати за цей законопроект.

Головуючий поставив на голосування пропозицію про включення до порядку денного сесії законопроектів №4057 і №3196.

Народні депутати з фракцій «Народний фронт» і Радикальної партії оточили трибуну для виступів. Ці фракції вимагали надати їм слово для заяви.

Голова фракції «Народний фронт» Максим Бурбак заявив, що це обов'язок парламентаріїв «повернути ці гроші в державний бюджет».

М.Бурбак наголосив, що блокування буде продовжено до тих пір, поки законопроекти не будуть включені до порядку денного.

Голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що фракція блокуватиме трибуну для виступів, поки гроші, вкрадені Януковичем, не будуть повернуті державі і її громадянам.

В.Гройсман запропонував провести консультації, оскільки голосів для включення законопроектів у сесійній залі не вистачає.

Він надав слово представникам тих фракцій і груп, хто ще не висловив свою позицію щодо законопроектів №4057 і №3196.

Позиції щодо законопроекту озвучили представники фракції «Батьківщина» і групи «Відродження».

В.Гройсман запропонував провести завтра погоджувальну нараду щодо цих проектів і достроково закрив вечірнє засідання.