​Політичне шахрайство

Політика у всі часи – справа брудна. Заради досягнення політичних цілей відбувались убивства, зради, підкупи, змови. Але завжди політики дотримувались певних правил, одне з яких полягало в тому, що треба підкупом чи обманом залучити на свій бік найбільшу чисельність прихильників, обіцяючи їм певні покращення, в тому числі – соціальні. Якщо ж влада отримувалась не через прихильників, а шляхом обману населення, то вона завжди трималась на багнетах, оскільки в іншому випадку її змінювали.

Те, до чого вдається нинішня українська влада – не лише обман, який спочатку використав Порошенко, обіцяючи долар по десять гривень та закінчення війни в короткий термін. Він порушив правило, за яким тримають прихильників, перейшовши до політичного шахрайства щодо суспільства.

Найпершим шахрайством, використаним Порошенко, стало введення суспільства в оману щодо другого терміну виборів. І якщо вже доведено, що янукович вкрав у Тимошенко перемогу у 2010 році, то у 2014 Порошенко отримав 54% підтримки населення через те, що його спічмейкери свідомо поширили інформацію щодо того, що другий тур виборів буде восени, а до осені чекати не можна, бо на кордоні – страшний путін.

На той період часу нарід був настільки переляканий війною, що не одразу усвідомив, що його цинічно обдурюють. Але на тому політичне шахрайство Порошенко та його команди не скінчилось.

Знаючи, що для народу політична партія «Солідарність» - нуль, Порошенко у змові з Фірташем вирішили віддати в ручне управління Порошенко, а загалом – відібрати рейдерством, політичну партію «УДАР», яка задовго до того мала розгалужену систему партійних осередків, які, на відміну від більшості фейкових в Україні партій, були дієвими та з реальними прихильниками. Так з’явилось мертвонароджене угруповання «Удар-Солідарність». Це політичне шахрайство прикрили війною, проте на цьому ніхто не зупинився. Згодом до цих двох партій додалась партія «Третя республіка» і в країні з’явився блок Петра Порошенко. 27 серпня 2014 року партія «Солідарність» за ініціативою Юрія Луценка була перейменована у «Блок Петра Порошенка».

Політичне шахрайство такого кроку полягало у тому, що президент, який за Конституцією є гарантом політичних свобод, дав суспільству меседж, згідно з яким президент поділяє точку зору лише тих, хто входить у його коло до блоку його імені. Всі інші партії автоматично стали такою собі опозицією, а Петро Порошенко вирішив, що БПП повинно перетворитись на КПСС.

З того періоду політичне шахрайство посіло перше місце в діяльності апарату президента та його команди. Особи, що проголосили боротьбу з корупцією своїм гаслом, насправді почали створювати ще більші привілеї для себе та своїх васалів, аніж були у правлячої партії при януковичі. Причому лише за один рік політичне шахрайство вийшло за рамки внутрішньої політики і вже поширилося на політику зовнішню.

Сьогодні влада веде політичне шахрайство на двох фронтах. Внутрішня політика все щільніше давить на суспільство фейковими прихильниками, яких насправді не існує, але які за кошти бюджету розповсюджують ту інформацію, яка зручна президентові та його команді. Саме на внутрішню політику було направлено викривлений, як стало відомо нині, меседж, що на Порошенко давили Меркель и Орланд задля підписання Мінських угод 2. Як наразі стало відомо зі слів відомого політолога Тараса Кузьо, Меркель, навпаки, була здивована таким поступом від українського президента. Тобто: вибір угод був від українського президента, а він, та його команда, ведучи внутрішню політику, вдавались до шахрайства, розказуючи українцям, що на виборах в окупованих територіях наполягають саме представники Європи.

Таке ж політичне шахрайство сталося і з меморандумом з МФВ. Влада доводила українцям протягом півтора року, що МВФ висуває вимоги, які не подобаються суспільству, а потому стало відомо, що ці вимоги писались безпосередньо за авторства пані Яресько та її команди.

Олександр Ситін в своєму матеріалі щодо росії пише: країна для російської влади - це корпорація. Її головне призначення - приносити матеріальний дохід і репутаційно-політичні дивіденди. Так от, для української клептократії репутаційно-політичні дивіденди вже стають не важливими. На перше місце вийшло саме обкрадання населення, тобто підхід у влади Порошенко той самий, що і у путіна: головне призначення країни - приносити матеріальний дохід тим, хто її очолює та є обслуговуючими васалами влади.

Політичне, як і будь-яке інше шахрайство, полягає в тому, аби жертва обману добровільно передала гроші, майно або права на будь-що шахраєві. Свого часу люди віддали Порошенкові 54% довіри. Але у внутрішній політиці політичне шахрайство все менше вже відіграє роль, і ті показники довіри, які нині існують до Порошенко, доводять, що громадяни вже викрили обман. Політичне шахрайство у зовнішній політиці європейські політики вже теж викривають. Вони бачать ілюзію діяльності влади, зазначають, що вона ставить на режим, який схожий на путінський, і що українська влада постійно вводить в оману європейських партнерів та партнерів з США, коли розказує, що введе і е-декларування, і проведе реформи. На ділі жодних змін влада Порошенко не бажає.

Саме через це дедалі частіше від депутатів БПП та їхніх соратників чується голос про заснування певних підстав, за яких вся влада буде у силовиків, а народ повинен лишатись безправним. Тобто: Порошенко і його оточення дедалі частіше хочуть ставити на багнети, на яких бажають утримувати владу. Тому і війна для них є механізмом залякування і маніпулювання: з одного боку народу, а з другого – обман європейських партнерів, заради отримання грошей у вигляді кредитів та допомоги.

Останнього часу Порошенко договорився до того, що люди, які вказують на те, що влада обкрадає народ, що формула «Роттердам плюс» є такою ж аферою, як і Росукренерго, і що усі ці так звані реформи – погіршення життя українців, є агентами Кремля. Але з боку виглядає так, що команда президента втілює прихований геноцид українців. І хочеться нагадати, що поняття «геноцид» має багато ознак, серед яких є: певні діяння, вчинені з метою повного або часткового знищення населення через створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення.

Зважаючи на те, що медицину в Україні майже знищено, а громадяни не мають перспективи і коштів лікуватись, через низькі доходи не отримують можливості якісно харчуватись, а також наразі вже не мають можливості і оплачувати завищені тарифи, то виходить, що влада пішла проти народу. Також за останній рік зникло понад 500 тисяч малих підприємств, які ще минулого року платили податки. Хто тепер платитиме? Порошенко і олігархи, які виводять гроші в офшори? А після повідомлення від Тараса Кузьо у більшості українців ще постане питання: хто насправді є агентом Кремля? А коли опублікують домовленості між путіним і Порошенком – відступати цій владі буде нікуди.

Наразі всі гілки влади перебувають в руках президента. Він, запровадивши політичне шахрайство, ще переконаний, що його жертви, як народ, так і європейські та американські партнери, знаходяться в невігластві і всіх їх можна переконати, що усі погіршення умов життя та невиконання зобов’язань – лише на користь держави та народу.

Та останні заяви міжнародних спостерігачів підштовхують до висновку, що спочатку світ придушить путіна, а потому візьметься і за тих, хто в Україні під патріотичні гасла запроваджував тихий геноцид населення. І тікати їм буде нікуди, путіна вже знесуть. Тож дорога пролягатиме до трибуналу. За грабіж. За обман. За політичне шахрайство.

Роксолана МАЙ, «Конфлікти і закони»

Фото news.wikilex.com.ua