​Що поміняють майбутні вибори?


Останнім часом інтенсифікувалися розмови про вибори в Україні. Показово, що темою цікавляться можливі спонсори політичних партій і лідерів.

Переконаний, що вибори необхідні, тому що поточна влада вже вичерпалася. Але песимістично дивлюсь на те, що ці вибори виконають функцію і стануть кроком до зміни суспільно-політичної моделі в Україні.

Поки що незрозуміло, яким чином будуть враховуватися голоси фронтовиків і емігрантів. Але вже зрозуміло, що ми навряд чи побачимо у фаворитах нові політичні сили, яких сьогодні не знаємо. Це навіть за умови, що вибори пройдуть через рік, на початку 2026 року.

Швидше за все, спочатку пройдуть президентські вибори, потім переможець спробує зібрати більшість у Раді.

Циркулюють чутки, що у Сполучених Штатах не у захваті від того, що В. Зеленський буде балотуватися на другий термін. Але я певен, що буде. І він має шанси на перемогу з мінімальною перевагою. Все буде залежати від умов призупинення бойових дій, без чого виборів взагалі не відбудеться. Якщо ці умови не викличуть категоричного несприйняття українців, тоді офіс президента зможе провести у Раду декілька партій. Монобільшості не вийде, але більшість у Раді доведеться формувати знов навколо офісу президента.

Зрозуміло, що у виборах візьмуть символічну участь старожили нашого політичного тераріуму — Ю. Тимошенко і П. Порошенко. Як мінімум, щоб мобілізувати своє електоральне ядро на парламентські перегони. І свої партії на 5-6% у Раду вони проведуть.

Навіть якщо Зеленський з якихось надзвичайних причин балотуватися не стане, його оточення, маючи величезні гроші, обов’язково спробує заховатися серед депутатів. Тому очікуємо «Партію Притули» і ще парочку подібних з шансами подолати виборчий бар’єр, де у списках опиняться колишні «Слуги народу».

Особливий інтерес викликають два потенційні проекти — О. Арестовича і В. Залужного. Вони перспективні кожен окремо, але якщо об’єднаються, то вибори в Україні перетворяться на формальність. Тому що гіпотетичний «Блок Залужного-Арестовича» виграє у всіх в одні ворота. І такий блок зможе отримати навіть депутатську монобільшість. Невипадково Арестович почав публічно згадувати про свою роль у призначенні Залужного Головкомом.

Але які підходи буде реалізовувати нова монобільшість, навіть якщо вона складеться, сьогодні невідомо нікому.

При цьому політичний проект відомих потенційних реформаторів нашої системи, до яких я відношу Ю. Касьянова, Г. Друзенко, О. Донія, П. Себастьяновича та інших, поки що не проглядається. Ідеї повного перезавантаження суспільно-політичної моделі на базі нової Конституції України не захоплюють широкі електоральні верстви. Відповідно, носії цих ідей не мають перспектив на виборах, Ю. Тимошенко з «Новим курсом» у 2019 році є цьому підтвердженням.

Тому вибори в Україні невідворотні. Але не факт, що вони поміняють те, що дійсно треба міняти. І це не тільки прізвища володарів Банкової.

Олександр Кочетков, facebook.com

Фото зі сторінки ФБ Олександра Кочеткова



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у воєнному зведенні на 31 грудня обговорив наступні теми:

детальніше

Опитування

Чи підтримуєте Ви мир з рашистами на умовах здачі окупованих територій?

Конфлікти і закони © 2008-2025.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.