​Апокаліптичний прогноз для влади: карантин чи коронавибори?

Як писав політолог В'ячеслав Ільченко в одному зі своїх прогнозів, Зеленському і його команді вкрай необхідно дуже швидко реалізувати план продажу української землі, оскільки, скоріш за все, комусь був обіцяний саме такий подарунок: закон про роздерибанення України, за яким країну можна роздирати на шматки, а українців лишити без землі. Але електоральні настрої у суспільстві аж ніяк не розділяють погляди президента. Ба більше: за останній період часу було опубліковано велику кількість журналістських розслідувань, за якими видко, у який спосіб певні зацікавлені особи збираються реалізовувати зовсім не право власності народу на землю, а бажання певних конкретних осіб, котрі бажають, аби в українців не було справжнього права володіння землею, а щоб це право отримали вони.

Але як втілити бажане, якщо народ постійно бунтує? І ось тут Зеленському, як колись Порошенкові, хтось підказав, як можна обмежити право людей щодо виходу на мирні протести. І, як колись Порошенко бажав ввести військовий стан, так і команда Зеленського вводить карантин, посилаючись на поширення коронавірусу.

Загалом, ситуація дуже дивна: у Києві офіційно на 11 березня 2020 року не зафіксовано жодного випадку зараження. Влада не вводить жорстких правил дезінфекції, не переймається наявністю великої кількості місць у лікарнях для лікування громадян, та й загалом, суттєво не збирається виконувати Закон від 06.04.2000 № 1645-III. Тобто: по факту, суспільство знову отримує від влади меседж: «яка різниця», коли заходи, які ця влада вводить, насправді не можуть призвести до зупинення або обмеження поширення коронавірусу, а от до обмеження прав громадян, збільшення паніки, а також поширення інфекції (оскільки ті ж діти, студенти не будуть дивитись 95 квартал, а підуть на вулицю і таки будуть спілкуватись, але, та ж малеча, навіть рук мити не буде, і це — ніхто не проконтролює), то, напевно, влада до проблеми все ж підійшла не з того боку.

Але, так вже співпадає, що час встановленого «карантину» і обмежень зібрань якось накладається на період, коли сама рада — не на карантині. І саме в цей період має бажання прийняти закон про розпродаж землі під гарантії президента.

Щоправда, у тих самих соціальних мережах цікавляться: а які ті гарантії? Де серйозне економічне і правове обґрунтування та аналіз наслідків цієї реформи? Хто основний «бенефіціар» цих пропозицій? Невже обрані люди, на кшталт згаданих у журналістських розслідуваннях, коли журналісти з'ясували як прямо під час минулих президентських виборів люди, пов'язані з Сольським і Богданом, рейдернули агропідприємство із земельним банком 1 тис. гектарів у Київській області і вивели з нього 5 мільйонів гривень. І саме пан Сольский так вперто наголошує на реформі, проти якої виступає населення.

Та й з приводу невідомого бенефіціару вже почали базікати, бо деякі інтерв'ю пана Зеленського певним ЗМІ більше нагадують звіт та вибачення перед кимось за те, що він не зміг виконати взяті на себе зобов'язання. Причому, не перед народом України, а кимось, хто знаходиться в тіні. Адже недаремно в одному зі своїх інтерв'ю він таки вперто наголосив, що референдум проводити тільки після прецеденту першого продажу, а кадастр вводити після цих продажів. І при тому, що таке - не логічно, адже ж Зеленський не може не знати, що спочатку треба надягати труси, а лише за ними штани, а не навпаки? Але, за його нездоровим глуздом, труси можна насунути на штани, а шкарпетки натягнути на чоботи. Навіщо? Хто зацікавлений саме у такому процесі? Хто справжній ініціатор розбазарювання і розкрадання української землі? І які ж ризики у Зеленського і яка відповідальність, на яку він послався? А — жодних. А на додачу, боти почали у соціальних мережах натякати, що не можна прибирати Зеленського, бо якщо він складе повноваження, то... на посаду президента тут же вступить Порошенко, бо він був другим за результатами виборів. І хочеться спитати: що у зеленої команди все так погано, що вона розуміє, що президент може не досидіти свій термін, а саме тому, поки є можливість, треба продати Україну, і здати її путіну, але при цьому обмежити право протестів, бо якщо і справді зберуться, то приклад Сивохо буде дуже і дуже м'яким?

Що ж до заходів щодо обмеження поширення коронавірусу, то ось тут до влади — велике питання. Щось не спостерігається, аби у Києві, та й в Україні загалом, відбувалось проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, а київські лікарні (та й по Україні в цілому) наголосили про «забезпечення доступність і безоплатність надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби у державних і комунальних закладах охорони здоров'я» як це передбачено законом. І жодним чином (окрім писульки від Кабміну в стилі комуністично-комсомольскої манери: «виконати», «надати», «забезпечити виконання» і т.п.) Кабінет міністрів не вказав на комплексність проведення профілактичних, протиепідемічних, соціальних і освітніх заходів і обов'язковість їх фінансування.

На практиці ж в Україні знищили навіть ту медицину, що жевріла. Здоров'я населення так само не турбує президента, як і справжність реальної приватної власності на землю для населення. Те, що Супрун знищила санепідемстанцію, а також поставила на комерціалізацію медицини, замість впровадження медичного обслуговування для населення, зіграло з державою злий жарт: знищення лікарень в маленьких містечках, звільнення лікарів, мала оплата їхньої праці призвели до того, що сьогодні населення не захищено від будь-якої пандемії. Все, на що здатна влада — продукувати накази, розпорядження, чиновницькі домисли і... жодних реальних дій для захисту населення, покращення економіки, та й навіть проведення протиепідемічних заходів. Що вже казати про «організацію проведення наукових досліджень, спрямованих на зниження рівня інфекційних хвороб», коли і науку весь період часу — знищували?

Проте, хочеться нагадати пану президенту та його оточенню статтю 10 вищезгаданого закону, де вказано, за якими основними принципами відбувається профілактика інфекційних хвороб, адже те, що діється в країні, зовсім не схоже на турботу про безпеку населення: доведено літаками з Мілану. Тобто, коли потрібна була провокація, здорових людей відправили в обсервацію, а коли і насправді потрібні реальні дії — влада робить вигляд, що нічого не відбувається. Навіть більше: після стріму з літака з Мілану, кияни почали з'ясовувати і писати про це в соціальних мережах, що їх не дуже в поліклініках та лікарнях очікують, а деякі приватні поліклініки не приймають пацієнтів з симптомами грипу. Люди не можуть потрапити на прийом до лікаря, а останні - посилаються на розпорядження МОЗ.

Тож що очікує владу, котра насправді займається імітацією діяльності і турботи про людей заради прийняття закону, що не сприймається суспільством, та вже не криючись, відверто працює на окупанта? Останні події, коли українці дізналися, що за їхніми спинами дехто Єрмак, видко, зі згоди Зеленського, таки прописує Україні капітуляцію держави, ДОВЕЛИ, що увесь карантин приймався заради одного: заборони масових протестів, оскільки громадяни України, на відміну від Зеленського, не хочуть путіну в очі заглядати, шукаючи там миру, бо там — вбивства, а хочуть найняти кілера, який би поклав російського виродка до мавзолею. А от Зеленський таки вирішив торгувати Україною у двох напрямках: розпродати землю і здати Україну путіну, а отже він і його люди в курсі, що можуть початись масові протести, які доводять одних до Ростова, а Володю-клоуна доведуть до цугундера. І жодні заборони на протести і оголошення карантину — не допоможуть, бо, видко, коронавірус таки вже заразив Зеленського і на Україну після карантину чекають — коронавибори.

Оксана КОТОМКІНА, «Конфлікти і закони»

Фото radiosvoboda.org