​Бідність

У радянські часи все було чітко і зрозуміло. Якщо не можна бути багатим — значить, не можна, за малим виключенням, звісно. Ще Ленін казав «не должно быть ни богатых, ни бедных, все должны принимать участие в работе».


Бідних взагалі не було, бо так сказали вожді. Тому багатим бути було - страшно, бідним - ніби як і прикро, але ж «всі так живуть…», заспокоював себе народ.

Минули ці часи і ось вже в незалежній і самостійній Україні говоримо про бідність! Влада намагається з нею завзято боротися останні років з 10. Боротьба складається з того, щоб затягнули пояси виключно «маленькі» українці, поки «великі» українці «розганяють чорні хмари» над країною.

Народ наш виявився на диво терплячим понад усяку міру. Готовий змиритися з бідністю, знущаннями, брехнею й здатен затягувати пояси, допоки талія не зникне зовсім.

Так, насправді, що ж вважати бідністю? Які її риси, де та межа, за якою краще не опинятися. Влада не пояснює, вона констатує «Бідність - є». Коли нам кажуть, що 65% населення живе за її межею, а прем’єр Шмигаль радить працювати як мінімум двом особам в родині, щоб прогодуватись, то що ж під цим вони розуміють і чи ми правильно розуміємо меседжи чиновників?!

Спробуємо розібратися.

Бідність - це коли не мають що їсти, оплатити комірне, вчити дітей в комерційних навчальних закладах, постійно економити, причому на всьому? Або коли в Туреччину - можеш, а в Акапулько - ніяк? Коли на старий «Ланос» як-небудь вже нашкрябаєш, а на новий «Лексус» - ніколи? Коли на 5000 грн. в місяць виживаєш і боїшся захворіти, чи «дякую», що хоч 5 тис. є?

А що є ознакою багатства? Будинок в Іспанії? П’ятиповерхова дача з власним ставком та охороною? Чи невеличкий будиночок для відпочинку від шумного міста? Коли колекція годинників на велику суму баксів? Чи коли пишаєшся домашньою бібліотекою на таку ж суму?

Тут кожен для себе самостійно повинен визначитись.

Чому у Європі рівень життя людей набагато вищий, ніж в Україні?

Якщо ви запитаєте у будь-кого про причини наших злиднів, вам дадуть відповідь: ми себе не поважаємо. Погоджуємося на низькі зарплати, аби тільки робота була. Дозволяємо розкрадати гроші платників податків, виводити крадене в офшори. Ті люди, хто не готовий з цією практикою погоджуватися, вже виїхали з країни.

Але ці судження не дають відповіді на питання: чому це так, що з цим робити і що нас чекає?

Так чому ж в Європі рівень життя людей набагато вищий?

Тому що у XVIII столітті в історії людства сталося справжнє диво: у результаті революцій у ряді європейських держав джерелом влади реально став народ. Змінився напрям вектора влади - він пішов знизу вгору. Це сталося і в США, Канаді, Австралії, а пізніше у Південній Кореї, Японії та інших країнах. Монархи та їхнє оточення, що панували, позбулися влади, а населення стало саме вибирати стратегію розвитку країни, демократії, народовладдя, віддаючи перевагу кандидатам тих чи інших партій, які дійсно будуть представляти інтереси людей. Змінилася сама природа держави, в якій влада стала виборною і змінною. Поділ влади знизив рівень корупції і свавілля чиновників, а органи влади були змушені регулювати життя суспільства відповідно до загальноприйнятих законів. Підсилювала всі ці перетворення незалежна судова гілка влади. А це - основа для будь якої держави. Поступово встановився новий суспільний лад. Це змінило свідомість, люди зрозуміли свою відповідальність за те, що відбувається в країні.

Наші співгромадяни у переважній більшості не розуміють, що перешкоджає модернізації країни, не розуміють, які саме механізми приборкання корисливих інтересів бюрократії застосовуються в розвинених країнах. Більшість і не хоче у це вникати, бо пасивність її звичний стан.

«Нарід» може розповісти про особисте життя будь якого нардепа, але не зможе зв'язати декілька слів про те, які дієві методи застосовуються, щоб перешкодити розкраданню державної казни, не розуміє, що таке податки. І точно не схоче їх платити самостійно.

Дійсно, вже ніхто не знає, що ж робити з цією вбивчою системою, яка робить країну жебраком.

Ми стали заручниками якоїсь жахливої машини. Їй потрібно всіх з'їсти, бо ця машина вимагає весь час їжі. Та і «лідери нації» нічого не можуть вдіяти з системою, яку вони всі разом створили, можуть лишень у ній крутитися, як коліщатка, вдаючи, що вони щось вирішують… От і президент у роздумах про високі матерії «хто винен і що робити» не виїжджає з Карпатської резиденції вже п’ять місяців.

Головне потрібно розуміти, що у кожної проблеми, яка створюється у державі, є прізвище, та і кризи народжуються не самі.

Все взаємопов’язано: «професіонали» підкидають ідеї, прожекти, працює Офіс швидких рішень. Нам нав’язують хибні думки. Часто людям це подобається. Та біда у тому, що гасла не реалізуються, бо всі антидержавницькі дії завжди починаються зі спотвореної словами реальності. Можна красиво назвати: реформу, ідею, партію, програму партії, але під цим буде тільки порожнеча, яка робить країну і людей бідними.

Маленький приклад. Проект Закону 5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» наші законотворці назвали «антиахметовським». І народ розуміє так, що ЗП буде направлений на боротьбу з монополією, розкраданням країни, олігархами, а значить проти того ж Ахметова, у якого вся країна в боржниках!

Олігархічна система перемолола всіх - кого купила, кого залякала. «Залізна п’ята олігархії», як назвав такий політико-економічний устрій Джек Лондон, наступила на країну і не збирається поступатися нічим, вичавлюючи останні ресурси пересічних українців.

Однак, повертаючись до проекту Закону, ми можемо прочитати, що ж НАСПРАВДІ пропонується по «боротьбі з колективним ахметовим»:

1. Штрафи для приватних підприємців. Вам їх будуть нараховувати, а оскаржувати можна тільки після повної оплати. А якщо не сплатите вчасно, вам закриють виїзд за кордон. Пряме порушення прав людини. А якщо підприємцю потрібно їхати за кордон по роботі фірми?

2. Власники чи користувачі ділянок щороку сплачуватимуть щонайменше 4,5% від оціночної вартості з 1 гектару їхньої ділянки. Вони повинні сплачувати мінімальне податкове зобов’язання, навіть якщо нічого не вирощують. А якщо вирощують, але сума податків від проданого врожаю менша за мінімальне зобов’язання - повинні доплачувати різницю. Міністерство фінансів розраховує на додаткові 10 млрд грн на рік, і нікого не цікавить під парами (відпочиває після минулорічного засіву) ця земля, чи для випасу скота.

Документ містить багато «сюрпризів», яким навряд чи зрадіють українські аграрії. Норми направлені не на вирівнювання норм для всіх, а лише на збільшення в два рази податкового навантаження на аграріїв. Законодавці продовжують значно розширювати повноваження органів контролю і надають їм більше інструментів для тиску на бізнес!

3. Внесення змін щодо особливостей застосування ПДВ, які, серед іншого, можуть спричинити проблеми із відшкодуванням ПДВ; обмежується відшкодування податку на додану вартість.

Податкова зможе забрати майно боржника до рішення суду. Податковий контролер матиме право забрати майно боржника під податкову заставу й здійснювати контроль за процесами на підприємстві до остаточного погашення податкового боргу ще на етапі судового процесу.

«Податки — це плата за цивілізацію» — колись сказав всесвітньовідомий англійський економіст Адам Сміт. Як то кажуть, нічого додати. А у нас за яку цивілізацію знімають три шкіри з підприємців? Пан Гетьманцев сказав в коментарі до проекту Закону: «…якщо порівняти при цьому рівень оподаткування України з іншими країнами Європи, то в Україні податки – нижче середнього рівня». Ну якщо нашу економіку наразі можна вже порівнювати з європейською, тоді звісно…

4. Податок на зелену енергетику, у той час, коли весь сучасний світ субсидує, ми обкладаємо податками. Довго ж нам доведеться інвесторів чекати!

5. Ліквідація спрощеної системи для торгівлі. Це величезний привіт ФОПам!

У будь-якому місці продажу потрібно вести по-номенклатурний, товарний облік з інвентаризаціями. Що суперечить можливості вести тільки простий облік доходів в сфері торгівлі і не вести повноцінний бухгалтерський облік на спрощеній системі.

6. Підвищення податків на продаж нерухомості. Новації після прийняття хочуть запустити з липня 2021 роки. Здається, це називається лобізмом, чи не так?!

7. Обмеження великих компаній враховувати збитки минулих періодів. А в Польщі, наприклад, врахування збитків минулих періодів обмежене п’ятьма роками, але в поточному році можна також зарахувати лише 50% збитків попереднього року. Хіба така норма є неприйнятною на тлі пандемії?

Переважна частина запропонованих змін неприйнятна для бізнес-середовища, а також негативно вплине на розвиток економіки країни в цілому. Це очевидно.

Робіть висновки! Чи можуть такі закони робити країну заможною та побороти бідність!? Ніколи!

На жаль, ми перестали бути суспільством, зосередженим на майбутньому, замість цього перетворилися на тих, хто не здатний бачити більше, окрім «зараз».

Суспільство лінується займатися щоденним аналізом, а реагує тільки тоді, коли трапляється велика біда. Люди не люблять читати/слухати про себе правду. Її простіше приховувати від себе, ніж зізнатися в ній.

У нашому характері є схильність плекати надії на те, що «завтра все зміниться на краще» і що тих жертв, яких від нас вимагають, вдасться уникнути. Не вдасться, бо виникає ефект «сніжного кому»!

Потрібно боротися, як це робили в США, Японії, Європі. Навчитися відрізняти популістичні заяви від правди, не «закохуватись» у політиків, а критично мислити. А допомогти народу вийти зі злиднів може лише інтелігенція, яка розуміє закономірності розвитку суспільства і економіки.

Манана АБАШИДЗЕ, «Конфлікти і закони»

Фото надане автором



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Последние новости

Кількість порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ склала 42 випадки, минулого тижня зафіксовано 58

подробнее

Опрос

Як Ви сприйняли розслідування Bellingcat щодо вагнергейту?

Конфликты и законы © 2008-2021.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.