​Пленарні засідання Верховної Ради України 5 жовтня 2017 року

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій відкрив ранкове засідання. Із заявою виступили представники фракцій «Батьківщина» і «Самопоміч». Після чого народні депутати завершили розгляд правок до проекту Закону про електронні довірчі послуги №4685.

За результатами голосування законопроект прийнято у другому читанні та в цілому 240 голосами.

Прийнято Закон «Про електронні довірчі послуги».

Цей Закон визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Метою Закону є врегулювання відносин у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.

Закон регулює відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб’єктами владних повноважень у процесі надання, отримання електронних довірчих послуг, процедури надання цих послуг, нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також основні організаційно-правові засади електронної ідентифікації.

Законами можуть встановлюватися особливості правового регулювання надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації в окремих сферах суспільних відносин.

Закон визначає основні принципи державного регулювання у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації

Метою здійснення державного регулювання та управління у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації є:

проведення єдиної та ефективної державної політики у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації;

створення сприятливих умов для розвитку та функціонування сфер електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації;

забезпечення функціональної сумісності та технологічної нейтральності національних технічних рішень, а також недопущення їх дискримінації;

забезпечення рівних можливостей для доступу до електронних довірчих послуг та захисту прав їх суб’єктів тощо.

Закон визначає систему органів, що здійснюють державне регулювання у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації, повноваження Кабінету Міністрів України у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації, повноваження головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електронних довірчих послуг, повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань організації спеціального зв’язку та захисту інформації у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації, повноваження Національного банку України у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації, який створює засвідчувальний центр для забезпечення внесення кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг у банківській системі України та кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг при здійсненні переказу коштів (учасників платіжних систем) до Довірчого списку відповідно до вимог цього Закону.

Закон також визначає права та обов’язки кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг.

Законом визначено засоби електронної ідентифікації, які підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.

Законом також визначено вимоги до електронних довірчих послуг, порядок використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Законом встановлюється державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, який здійснює контролюючий орган та відповідальність у сфері електронних довірчих послуг.

Цей Закон набирає чинності через рік з дня його опублікування, крім статті 10, яка набирає чинності з дня опублікування цього Закону.

Проект Закону зареєстровано за №4685.

Парламентарії продовжили розпочатий на минулому пленарному засіданні розгляд питань ратифікації.

Прийнято Закон «Про ратифікацію Протоколів № 15 та № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Верховна Рада України ратифікувала:

1) Протокол № 15 про внесення змін до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учинений 24 червня 2013 року у м. Страсбурзі, який набирає чинності в перший день місяця, що настає після закінчення тримісячного строку від дати, коли всі Високі Договірні Сторони Конвенції висловили свою згоду на обов'язковість для них Протоколу, крім статті 4 Протоколу, яка набирає чинності після закінчення шести місяців з дати набрання чинності Протоколом;

2) Протокол № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учинений 2 жовтня 2013 року у м. Страсбурзі, який набирає чинності в перший день місяця, що настає після закінчення тримісячного строку від дати, коли десять Високих Договірних Сторін Конвенції висловили свою згоду на обов'язковість для них Протоколу, із такою заявою:

«Відповідно до статті 10 Протоколу № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Україна заявляє, що найвищим судом, визначеним для цілей пункту 1 статті 1 цього Протоколу є Верховний Суд».

Проект Закону зареєстровано за №0159.

Прийнято Закон «Про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про відновлення дії Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво у сфері науки та технологій».

Верховна Рада України ратифікувала Угоду (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про відновлення дії Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво у сфері науки та технологій від 4 грудня 2006 року, вчинену в м. Вашингтоні (додається), яка набирає чинності з дати отримання Американською Стороною повідомлення від Української Сторони про завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання цією Угодою чинності.

Ратифікація Угоди забезпечить нормативно-правове підґрунтя для двостороннього співробітництва у науково-технічній сфері, сприятиме розширенню участі України у міжнародному науково-технічному співробітництві та розвитку науково-дослідних можливостей України.

Проект Закону зареєстровано за №0156.

Народні депутати розглянули три проекти постанов.

Прийнято Постанову «Про проведення урочистого засідання Верховної Ради України, присвяченого 100-річчю проведення першого Курултаю кримськотатарського народу».

У 2017 році виповнюється 100 років з часу проведення першого Курултаю кримськотатарського народу національного зібрання. Зазначена дата є однією з найбільш визначних в історії Криму та кримськотатарського народу. За підсумками першого Курултаю кримськотатарського народу було оголошену Кримську Народну Республіку, сформовано її Уряд, ухвалено Конституцію та затверджено державні символи.

Верховна Рада України постановила провести урочисте засідання Верховної Ради України, присвячене 100-річчю проведення першого Курултаю кримськотатарського народу 6 грудня 2017 року о 15 годині у залі пленарних засідань Верховної Ради України.

Проект Постанови зареєстровано за №7141.

Прийнято Постанову «Про внесення змін у додаток до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році».

Постановою Розділ І додатка до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році» доповнено відповідно до хронологічного порядку новими абзацами такого змісту:

«400 років з часу першої писемної згадки про місто Славуту (1617);

150 років з часу заснування Ботанічного саду Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (1867);

100 років з часу заснування Союзу Українок (1917);

100 років з часу заснування Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського (вересень 1917)

25 років з часу участі України в операціях Миротворчих Сил

Організації Об'єднаних Націй (1992)».

Розділ ІІ додатка до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році» доповнено відповідно до хронологічного порядку новими абзацами такого змісту:

«16 вересня - 70 років з дня народження Валерія Марченка (1947–1984), правозахисника, політв’язня радянського режиму, літературознавця, перекладача;

14 листопада - 90 років з дня народження Василя Макуха (1927–1968), воїна УПА, політв’язня радянського режиму, який на знак протесту проти комуністичної тоталітарної системи та колоніального становища України здійснив акт самоспалення на Хрещатику у Києві;

21 грудня - 100 років з дня народження Василя Цвіркунова (1917–2000), кінознавця, директора кіностудії імені О. Довженка».

Розділ ІІІ додатка до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році» доповнено відповідно до хронологічного порядку новим абзацом такого змісту:

«80 років з часу масових розстрілів української інтелігенції в урочищі Сандармох (27.10.-04.11.1937, день пам’яті - 27.10.2017)».

Проект Постанови зареєстровано за № 6728.

Прийнято Постанову «Про Звернення Верховної Ради України до парламентів країн-членів Міжпарламентського союзу щодо бойкоту ініційованої російськими парламентаріями 137-ї Асамблеї Міжпарламентського Союзу (Санкт-Петербург)».

Верховна Рада України затвердила Звернення Верховної Ради України до парламентів країн-членів Міжпарламентського союзу щодо бойкоту ініційованої російськими парламентаріями 137-ї Асамблеї Міжпарламентського Союзу (Санкт-Петербург) та доручила Голові Верховної Ради України невідкладно направити текст Звернення до парламентів країн-членів Міжпарламентського союзу.

«Верховна Рада України вважає, що рішення про проведення 137-ї Асамблеї Міжпарламентського Союзу (МПС) у російському місті Санкт-Петербург завдало суттєвої шкоди авторитету Міжпарламентського Союзу. Вперше в історії нашої Організації проведення сесії Асамблеї відбудеться на території держави, парламент якої схвалив агресію проти іншого члена Міжпарламентського Союзу-України.

Верховна Рада України переконана, що Російська Федерація, яка вже четвертий рік продовжує військову агресію проти України, підриває територіальну цілісність і суверенітет Грузії, Республіки Молдова, проводить системну політику із дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в Європі та втручання у внутрішні справи інших країн, не повинна мати права приймати у себе міжнародні заходи під егідою міжнародних організацій, статутні норми і принципи яких вона грубо порушує.

У зв’язку з цим Верховна Рада України ухвалює рішення бойкотувати 137-у сесію МПС у російському Санкт-Петербурзі. Ми звертаємось до Парламентів країн-членів Міжпарламентського Союзу також утриматись від участі у 137-й сесії Міжпарламентського союзу, що планується провести в державі - порушниці Статуту МПС і Статуту ООН», - зазначається у Зверненні.

Проект Постанови зареєстровано за №7169.

До порядку денного пленарних засідань внесено законопроекти про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях за №№7163, 7163-1, 7163-2 і два законопроекти про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей №7164 і №7164-1.

Народні депутати розглянули поправок до проекту Закону про основні засади забезпечення кібербезпеки України №2126а.

Прийнято Закон «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України».

Цей Закон визначає правові та організаційні основи забезпечення захисту життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави, національних інтересів України у кіберпросторі, основні цілі, напрями та принципи державної політики у сфері кібербезпеки, повноваження державних органів, підприємств, установ, організацій, осіб та громадян у цій сфері, основні засади координації їхньої діяльності із забезпечення кібербезпеки.

Дія Закону не поширюється на:

відносини та послуги, пов’язані із змістом інформації, що обробляється (передається, зберігається) в комунікаційних та/або в технологічних системах;

соціальні мережі, приватні електронні інформаційні ресурси в мережі Інтернет (включаючи блог-платформи, відеохостинги, інші веб-ресурси), якщо такі інформаційні ресурси не містять інформацію, необхідність захисту якої встановлена законом, відносини та послуги, пов’язані з функціонуванням таких мереж і ресурсів;

комунікаційні системи, які не взаємодіють з публічними мережами електронних комунікацій (електронними мережами загального користування), не підключені до мережі Інтернет та/або інших глобальних мереж передачі даних (крім технологічних систем).

Закон визначає правові основи забезпечення кібербезпеки України, згідно з яким «правову основу забезпечення кібербезпеки України становлять Конституція України, закони України щодо основ національної безпеки, засад внутрішньої і зовнішньої політики, електронних комунікацій, захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, цей та інші закони України, Конвенція про кіберзлочинність, інші міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, укази Президента України, акти Кабінету Міністрів України, а також інші нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України».

Закон визначає об’єкти та суб’єкти забезпечення кібербезпеки.

Координація діяльності у сфері кібербезпеки як складової національної безпеки України здійснюється Президентом України через очолювану ним Раду національної безпеки і оборони України.

Закон визначає Національний координаційний центр кібербезпеки як робочий орган Ради національної безпеки і оборони України, який здійснює координацію та контроль за діяльністю суб’єктів сектору безпеки і оборони, які забезпечують кібербезпеку, вносить Президентові України пропозиції щодо формування та уточнення Стратегії кібербезпеки України.

Згідно із Законом, Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кібербезпеки, захист прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України у кіберпросторі, боротьбу з кіберзлочинністю; організовує та забезпечує необхідними силами, засобами і ресурсами функціонування національної системи кібербезпеки; формує вимоги та забезпечує функціонування системи аудиту інформаційної безпеки на об’єктах критичної інфраструктури (крім об’єктів критичної інфраструктури у банківській системі України).

Закон визначає Національну систему кібербезпеки, яка «є сукупністю суб’єктів забезпечення кібербезпеки та взаємопов’язаних заходів політичного, науково-технічного, інформаційного, освітнього характеру, організаційних, правових, оперативно-розшукових, розвідувальних, контррозвідувальних, оборонних, інженерно-технічних заходів, а також заходів криптографічного і технічного захисту національних інформаційних ресурсів, кіберзахисту об’єктів критичної інформаційної інфраструктури».

Основними суб’єктами національної системи кібербезпеки є Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національна поліція України, Служба безпеки України, Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України, розвідувальні органи, Національний банк України.

Закон визначає Урядову команду реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA.

Документ також визначає державно-приватну взаємодія у сфері кібербезпеки та встановлює відповідальність за порушення законодавства у цій сфері і контроль за законністю заходів із забезпечення кібербезпеки України.

Закон прийнято з урахуванням виключення 58 статті та техніко-юридичними правками.

Проект Закону зареєстровано за №2126а.

Прийнято Постанову «Про визначення представника Верховної Ради України до складу Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Верховна Рада України визначила за поданням Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства до складу Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Яструбинського Василя Івановича.

Проект Постанови зареєстровано за №7166.

Прийнято Постанову «Про визначення представника Верховної Ради України до складу Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Верховна Рада України визначила за поданням Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки до складу Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Голікову Світлану Веніамінівну.

Проект Постанови зареєстровано за №7167.

Прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень)».

Законом:

з урахуванням положень Директиви ЄС № 2013/34/ЄС звільнено мікро- та малі підприємства від подання звіту про управління. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління, так звану нефінансову інформацію;

уточнено вимоги щодо складання фінансової звітності за міжнародними стандартами підприємствами, що становлять суспільний інтерес та підприємствами, що займаються видобутком корисних копалин загальнодержавного значення;

в розрізі категорій підприємств (особливо підприємств, що становлять суспільний інтерес) визначені підходи до подання та оприлюднення фінансової звітності (уточнені дати оприлюднення фінансової звітності);

імплементовані вимоги Директиви ЄС № 2013/34/ЄС та міжнародних стандартів фінансової звітності в частині консолідованої фінансової звітності з уточненням, що вона складається за правилами національних або міжнародних стандартів ведення бухгалтерського обліку. Вимоги консолідації звітності не поширюються на малі групи підприємств.

Законом також враховані зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які були внесенні Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг» від 3 листопада 2016 року № 1724-VIII.

Проект Закону зареєстровано за №4646-д.

Прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про гастрольні заходи в Україні» (щодо особливостей організації та проведення гастрольних заходів в Україні за участі громадян країни-агресора)».

Законом передбачено встановити низку обмежень та заборон на проведення гастрольних заходів в Україні.

Законом, зокрема, встановлено, що:

при проведенні гастрольних заходів не допускаються заклики до пропаганди сепаратизму, комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;

не допускається проведення гастрольних заходів, що популяризують або пропагують державу-агресора та її органи влади, представників органів влади держави-агресора та їхні дії, що створюють позитивний образ держави-агресора, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України;

забороняється проведення гастрольного заходу, учасником якого є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

При цьому під учасником гастрольного заходу розуміється фізична особа, яка бере участь у публічному виступі перед глядачами під час гастрольного заходу або бере чи брала участь у його створенні як автор аудіовізуальних творів, сценарію та/або текстів чи діалогів, режисер-постановник, продюсер тощо (зміни до статті 1 Закону України «Про гастрольні заходи в Україні»).

Законом запроваджуються особливості організації і проведення гастрольних заходів, учасниками яких є громадяни держави-агресора. Організатор гастрольного заходу має право укласти договір із відповідним гастролером лише у тому випадку, якщо отримає від Служби безпеки України, у відповідь на свій попередній запит, інформацію про відсутність законних підстав для недопущення громадянина держави-агресора до участі у зазначеному гастрольному заході.

Документом встановлено відповідальність організатора гастрольного заходу за дотримання вимог статей 3 і 4 Закону України «Про гастрольні заходи в Україні» у вигляді штрафу розміром від п'ятдесяти до ста мінімальних заробітних плат (у 2017 році - від 160 тис. грн. до 320 тис. грн.).

Проект Закону зареєстровано за №6682.

Головуючий закрив ранкове засідання.

О 16 годині відбулося вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України.

Народні депутати продовжують розгляд питань порядку денного.

Парламентарії розглядають включені на ранковому засіданні три проекти Закону про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях за №№7163, 7163-1, 7163-2.

Законопроекти представили Секретар РНБО Олександр Турчинов, народні депутати Оксана Сироїд і Андрій Іллєнко.

Секретар Комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник доповів рішення Комітету, який рекомендує прийняти за основу законопроект №7163.

Під час обговорення народні депутати з фракції «Самопоміч» та деякі позафракційні депутати заблокували президію, перешкоджаючи головуючому вести планерне засідання.

Головуючий оголосив перерву у засіданні, запросивши керівників фракцій для проведення консультацій.

Після перерви Голова Верховної Ради України Андрій Парубій повідомив, що під час наради керівників депутатських фракцій і груп було досягнуто домовленості, що в законопроекті №7163, який перебуває на розгляді, вилучаються пункти, які посилаються на Мінські угоди. «Це норма, яка мала розблокувати засідання Верховної Ради. Це була узгоджена позиція, - зазначив він.

Однак, за словами А.Парубія, трибуна заблокована. Він назвав цю ситуацію неприйнятною. «В Законі, який ми маємо визнати росію агресором на рівні законодавчого акту, йде опір цій позиції», - наголосив він і у зв’язку з ситуацією, яка склалася, розгляд законопроекту буде продовжено.

А.Парубій закрив вечірнє засідання, наголосивши: «Закон про визнання росії агресором буде прийнятий у цьому залі».

За матеріалами Інформаційного управління ВР України

Фото з прямої трансляції на каналі «Рада»