Влада анексованого Криму перетворила заповідники на місця масового відпочинку

У Криму на момент анексії знаходилося 6 з 19 природних заповідників України, що є найбільш цінними категоріями природно-заповідного фонду. Протягом останнього року неодноразово лунали тривожні повідомлення про долю окремих заповідників. Тепер стало відомо, що всі вони в тій чи іншій мірі перетворені на об’єкти платного відпочинку.

У січні 2015 року Рада Міністрів Криму затвердила перелік заповідників, що передаються у підпорядкування Рескомлісу. Ними стали Опукський, Казантипський, Ялтинський та Карадазький заповідники як бюджетні установи та НПП «Тарханкутський» (Створений Указом Президента України в 2009 році під назвою «Чарівна гавань»). Заповідник «Мис Мартьян» досі не увійшов до цього списку. До цього списку не увійшов Кримський природний заповідник, що у жовтні 2014 року був переданий до Федеральної бюджетної установи «Комплекс Крим», що входить до складу управління справами президента РФ. Перетворення заповідника на державне господарство для елітних полювань – це повернення до радянських реалій, відновлення спецсафарі, для створення якого 57 років тому ліквідували заповідник.

У липні 2015 року Рескомліс оголосив підпорядковані йому заповідники «об’єктами рекреації» та встановив диференційовану плату за вхід на їхню територію. Платний туризм у заповідниках і заказниках активно пропагується кримськими медіа. Так, вхід до 10 привабливих місць Ялтинського гірсько-лісового заповідника коштує від 50 до 100 рублів для однієї дорослої людини, прогулянка Опукським, Карадазьким та Казантипським заповідниками – від 150 до 200 рублів для дорослої людини та від 50 до100 – для дітей. Окрема плата встановлена за відвідування музею природи Карадагу та наукового дельфінарію.

- У рамках українського законодавства, природні заповідники є найбільш суворою категорією природно-заповідного фонду. На їхній території заборонено туризм та всі види рекреації, – розповіла «Конфліктам і законам» директор МБО «Екологія-Право-Людина» Олена Кравченко. – Натомість російське законодавство дозволяє в заповідниках так званий «пізнавальний туризм». Під виглядом такого туризму нині відкритий вхід до заповідників, чого не було, починаючи з 1992 року.

- Вартість входу до заповідника дорівнює вартості користування пляжем в Алушті і є меншою, ніж вартість середнього обіду у кримських закладах громадського харчування. Це достатньо дешево, щоб відпочиваючі змогли собі дозволити таку форму відпочинку. А от куди в результаті ідуть зібрані гроші і як використовуються, – невідомо. Навряд чи на ліквідацію шкоди, заподіяної природним пам’яткам навалою відвідувачів, - зазначив еколог ЕПЛ Олексій Василюк.