​Порошенко, як і його попередники, вкладає судову владу під себе - європейські ЗМІ

Для представників постмайданівської влади Оруєл став взірцем управління державою. Те, що колись називалось утопією, стало в Україні реальністю. Війна у цих панів - мир, рабство ж нав’язується ними, як свобода, а неуцтво – виставляється силою.

Велика кількість проплачених осіб, котрі добровільно працюють на владу і видають нелогічні, а іноді і достатньо шкідливі для держави пропозиції від влади за перемогу, за досягнення, а то й шалений успіх, - викликають у суспільства подив. Та владу це – не опікує. Вітання президента від його дружини, котре пустили у прямий ефір, ще раз довело: люди при владі живуть окремо від суспільства і все, чого бажають, це – обкрадати суспільство та ним маніпулювати, видаючи бажане за дійсне.

Але таку поведінку ця влада проектує не лише на внутрішнє споживання, дурячи народ. Подібні механізми люди, котрі далекі від державотворення, але бажаючі узурпувати владу заради власного збагачення, продемонстрували і на міжнародному рівні. І нині вже європейська преса зовсім не церемониться українськими персоналіями і, зокрема, Порошенком, котрий колись заявляв, що бажає стати депутатом Європарламенту. Але вже і на заході зрозуміли: Порошенко зі своїм комуністично-олігархічним підходом був переконаним, що зможе розгорнути корупцію і в Європі і запустити схеми, аби і з європейського бюджету собі отримувати маржу. А тому не дивно, що чим далі, тим більше у європейських виданнях з’являються жорсткі матеріали, котрі викривають Порошенка та констатують, що він не лише очолив в Україні корупцію, а ще й бажає побудувати диктатуру, заради чого зводить нанівець усі можливості щодо справжніх реформ. Остання стаття у німецькій пресі взагалі продемонструвала німецькому суспільству всю сутність Порошенко-реформатора, розкривши зсередини суть його судової реформи.

Журналіст німецького видання Флоріан Хассель у своєму матеріалі «Президент України робить судову систему слухняною», наголошує на тому, що Порошенко бажає бути схожим на своїх попередників.

«При президентові Петрі Порошенкові склалося так, що він хоче контролювати судову систему, як його попередники. Реалізація судової системи, яку було вирішено запроваджувати у червні 2016 року, навряд чи порушена тим фактом, що громадяни, котрі критикують українського президента, змушені мати справу з внутрішньою секретною службою СБУ - або з генеральним прокурором Юрієм Луценком, хоча Луценко не має юридичної освіти. У комісії на конкурс суддів - 13 з 16 членів є людьми президента або його оточення.

Багато учасників ради правосуддя є колишніми адвокатами президента або кандидатами в його партію. Голова ради правосуддя Ігор Бенедисюк - колишній російський військовий суддя.

З 120 кандидатів до Верховного суду 30 були «скомпрометовані їх минулим, а не незалежним або імовірно корумпованим.

Його вплив на судову систему залишається величезним. Колишній голова Київського апеляційного суду Антон Чернушенко в серпні 2015 року заявив, що Порошенко і його соратники хотіли, аби президент контролював і цей суд. Проте Порошенко і його люди це заперечували.

Багато членів ради підозрюються в корупції. Наприклад, Павло Гречківський, котрий був заарештований у вересні 2016 року. Тоді йому, ймовірно, дали першу частину хабаря в розмірі 500 000 доларів, щоб вплинути на судові рішення. Але Гречківський, як і раніше, є членом Ради і в якості члена дисциплінарної палати судить про чесність інших суддів» - пише автор.

Також німецький журналіст торкнувся і питання незалежності Конституційного суду та його суддів. У своєму матеріалі, посилаючись на українські джерела, він вказує, що Порошенко, напевно, контролює суддів КС за допомогою компромату.

«У бухгалтерській книзі пр вказані імена суддів Конституційного суду за рішення на користь тодішнього президента. І там вказано, що лояльність суддів КС обійшлася представникам пр у загальну суму шість мільйонів доларів. Однак Генеральний прокурор Луценко відмовляється розслідувати справи проти, імовірно, корумпованих конституційних суддів. А судді не можуть бути притягнуті до відповідальності за свої судження.

Не менш важливим є те, що представники нинішньої влади обіцяли ЄС та МВФ незалежний суд для розгляду корупційних звинувачень щодо високопоставлених політиків і чиновників, які ніким не контролюються, проте контролюють дискредитовані суди. Але Порошенко відмовляється створити Антикорупційний суд. Законопроект, підготовлений реформаторами для створення незалежного антикорупційного суду, знаходиться в парламенті з 1 лютого. Але нічого не змінюється» - наголошує журналіст.

Згадав автор і про українське НАБУ, у котрого, завдячуючи Порошенкові, дуже обмежені повноваження. «З 2016 НАБУ відправила 75 корупційних звинувачень у суд, і лише по 1/3 почали розгляд. У березні 2016 заарештували Насірова, начальника податкової та митної служби України, яка контролює мільярди. Він був раніше депутатом від партії Порошенко. Підозра - 70 млн. доларів. Насіров є також англійським громадянином. Англійське уряд надав докази, але київський суд не прийняв це до уваги» - зазначає Флоріан Хассель, даючи зрозуміти німецьким читачам, що в Україні корупційні зв’язки важливіші за докази злочину.

Написав автор і про те, як переслідують активістів Центру протидії корупції, як тиснуть за допомогою політично вмотивованих кримінальних проваджень на тих, хто критикує владу і викриває корупцію через СБУ.

Загалом, це – не перший матеріал у європейській пресі, що показує ницість та некомпетентність української влади, котра бажає законсервувати систему, започатковану януковичем. І для цієї влади поява саме таких викривальних матеріалів у західних ЗМІ вже є недоречною, оскільки до них вже починає доходити, що з них маски зірвано і світ бачить гнилі зуби горе-реформаторів, котрі бажають узурпувати владу.

Конфлікти і закони

Фото Ukrainian News