Політика

Ни в коем случае не хочу сеять панику или нагнетать истерику в связи с происходящими вокруг «Привата» процессами. Но думаю, что нам всем надо озвучить все болезненные вопросы и как можно быстрее найти их решения во избежание возможного коллапса самого большого банка страны (20,5 млн вкладчиков).

Дуже і дуже розчаровуюче - рішення Європарламенту вкотре перенести розгляд рішення про безвіз для України (з лютого на квітень). Ця ситуація не залишає сумніву, що у випадку з Україною мова йде не про бюрократичні процедури в рамках європейських інституцій, а відсутність політичної волі прийняти остаточне рішення.

Усіх цікавить - а як же розгортатимуться події у майбутньому навколо «Мінських домовленостей»? Давайте помислимо разом. Правда полягає в тому, що нинішні обставини в Україні, ЄС та США не дають підстав для чітких прогнозів. Більш-менш прогнозованою є лінія поведінки РФ, але від того не легше.

Офіційно СРСР розпався двадцять п’ять років тому. Тим не менш, в країні мешкає велика кількість громадян, які ще й досі підсвідомо, а інші – нарочито, ще живуть у тій країні. Ці дві групи людей з різних таборів, та й одна з них демонстративно ненавидить іншу. Проте це не заважає їм співіснувати, поводячись за правилами, що були встановлені в імперській країні тоталітаризму.

В наше страдальческое время не успеваешь и понять, чего актуальнее осветить. Только соберешься по фреске президента написать и поразмышлять: зачем ему себя с семьей херувимами изображать, как люди, честно любящие президента, кто за деньги, кто - за честное слово от луноликой особы, сначала расскажут гражданам, что, дескать, так принято в их царском мирке, а потом раз – и начнут сообщать, что фреска – грязная подделка. И хотя развенчать неправду (если это так) было легко, отправив пул журналистов по всем церквям, принадлежащим президенту и даже запустив их в дом к луноликому, в АП решили обойтись всего лишь отписками: так дешевле.