​Щодо ситуації з «Новим Временем»

«Згідно ч.3 статті 25 Закону України «Про інформацію», журналісти мають право не розкривати джерел інформації, за винятком випадків, коли є відповідне рішення суду, основане на законодавстві. У даному випадку, про це навіть не йдеться. Навпаки, рішення Печерського райсуду ставить під удар загалом всі джерела журналіста-розслідувача, адже йдеться про доступ до його емейлу.

Суд не проаналізував, що мова йде про ЗМІ, яке має особливий статус, не кажучи про джерела журналіста.

Далі, згідно статті 387 ККУ, відповідальними за розкриття таємниці слідства є тільки або посадові особи, або особи, які підписали письмове попередження про нерозголошення (наприклад, свідки). Тобто, журналісти в принципі не можуть нести відповідальності за розголошення інформації, бо вони не є її тримачами, і на них не покладено обов’язок її зберігати.

Це рішення вже викликало осуд з боку міжнародних журналістських організацій, адже воно черговий раз ставить під питання рівень захисту журналістських джерел в Україні», - коментує ситуація на своїй сторінці Фейсбук Oksana Romaniuk.

Текст постанови суду

Нагадаємо, у серпні 2016 року видання «Новое время» опублікувало статтю, в якій розповідалося, як заступник прокурора Київської області Олександр Корнієць (один з «діамантових прокурорів») заплатив більше £120 тисяч за навчання дочки в Великобританії. У Генпрокуратурі вважають публікацію розголошенням матеріалів досудового розслідування і домоглися в суді доступу до редакційних матеріалів.

4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань своєю ухвалою надав Генеральній прокуратурі України доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на електронну пошту видання журналіст Іван Верстюк. Судову ухвалу 13 лютого редакції вручив слідчий ГПУ.

Якщо редакція не надасть запитувану слідчими інформацію, видання чекає обшук, повідомляє «Новое время».

Фото НВ/Facebook