Правовий акцент

Опукський заповідник. Фото www.anti-crime.org

Після того, як у вересні 2009 року природоохоронці з різних міст звернулись до контролюючих органів з проханням проконтролювати законність зйомок кінофільму «Сорок третій номер» в Опукському природному заповіднику, дирекція заповідника заявила про намір подати до  суду на громадські організації з метою відшкодування моральних збитків. При цьому стало відомо, що сам заповідник не отримував дозволу на зйомки.

pres kz325Ніколи не хотілось вірити, що приказка «моя хата з краю» характеризує українське суспільство. Завжди здавалось, що це – наклеп на громаду, яка має велику історію і багато прикладів противаги та супротиву владі та зухвалим князям. Але прес-конференція, що була присвячена побиттю журналіста, ще раз довела істину, що насправді люди єднаються лише тоді, коли вже повний гаплик. А до того живуть за вищезгаданим принципом.

Фото «Конфликты и законы»

15 минут потребовалось коллегии Сумского Апелляционного суда во главе с Н.Г.Луговым (председателем выше указанного суда), чтобы вынести «законно-обоснованный» вердикт и посадить невиновного человека на 10 лет…

Сидір Кізін - адвокат обвинувачених

Українці вже не один місяць відслідковують інформацію про судовий процес над хлопцями, які пошкодили скульптуру Леніна на Бессарабці у Києві. Та воно й зрозуміло, адже саме існування подібного процесу для незалежної України виглядає дивним, оскільки Миколу Коханівського, Олександра Задорожного та Андрія Тарасенка судять за те, що вони, як свідомі українці, вирішили таки позбавити центр столиці від монумента радянському імперіалізмові. Тож і виходить, що справа, яку правоохоронні органи сприймають як кримінальну, насправді є суто політичною. Тож і дивно, що в незалежній Україні (як і за радянських часів) усі політичні ініціативи розглядаються під прицілом Кримінального кодексу. Чому так відбувається і як справа може розвиватись далі, «Конфлікти і закони» поцікавились у захисника звинувачуваних, адвоката Сидора Кізіна.

Фото «Конфлікти та закони»

Згідно конституції України, влада – повністю повинна уособлювати інтереси народу. Але фарс українського сьогодення полягає у тому, що ті, хто на гарних обіцянках дотримання порядку і справедливості прокладає собі шлях до владних кабінетів, потому зовсім забувають про громаду, яка їх висунула, і починають діяти не в її інтересах, а – навпаки. І народ не може наказати знахабнілих можновладців, оскільки законодавство виписано у такий спосіб, що відізвати депутатів, які не виконують даних громаді обіцянок, - неможливо. Ось і хазяйнують такі «народні обранці» так, аби набити грошвою власні кишені. Та ще й знущаються з виборців, наголошуючи, що буцімто народ заслуговує на владу, яку обирає. А що у громад нині немає важелів впливу на таких можновладців – замовчують, оскільки усвідомлюють власну безкарність. І те, що на наступних виборах за них ніхто не проголосує – їх не обходить, оскільки партійні списки ж закриті, і навіть якщо партія, чи блок, до якого вони нині належать, не пройде, такі «господарники» вже купили собі місця у списках партій, які, можливо, можуть прийти до влади.

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у новому воєнному зведенні на 22 листопада обговорив наступні актуальні фронтові теми:

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.