Політика

«Марш нескорених» так лякає владу, що провокації стають неминучими. На передньому фото та на відео каналу ZIK у мене одного така сива борода. А друге фото - червоного провокатора з білим хрестом на пузі, я зробив на свій телефон. Я бачив момент як один з ветеранів вирвав і пошматував плакат про найкращого гетьмана-порошенка і кинув його під ноги. Зліва і трохи позаду себе я почув як хтось намірився «дати в морду цій сволоті». Тому я голосно попросив «не бити, бо він провокатор».

Перед досрочными выборами Левочкин и Ахметов активно добивают Рабиновича- лидера очень странной партии- «За жизнь». Но это не просто проявление латентного антисемитизма регионалов. Это борьба за восточно-украинский электорат, прежде всего, между киевской властью(Банковой), которая высоко оценила таланты Рабиновича, и регионалами, «пятой колонны кремля», которые боятся потерять контроль над Восточной Украиной перед уходом россии из Донбасса. Ведь если Оппоблок Левочкина и Ахметова потеряет свой электорат, они станут ненужными и москве.

Зустрічі посадовців рангу і відповідальності Курта Волкера і Владислава Суркова рідко коли залишають великий текстовий слід. Це справа лідерів робити голосні заяви. Професіонали створюють для цих заяв ґрунт. Вчорашня зустріч Волкер-Сурков в Мінську - не виняток.

Все почалось із статті Мостової, на яку всі почали писати відповіді. Сама вона особливої уваги не заслуговує - це добротна, технологічна, але абсолютно малоцікава публіцистика в стилі «капітана Очевидність». А ось деякі «обговорення», як виявилось, уваги заслуговують.

Советская власть строилась на запугивании, доносах и страхе. Аморальность в маргинальных слоях населения поощрялась, ведь маргинал легче убивает или принимает решение украсть. Проявление бесчеловечности по отношению к классовым врагам, которые еще вчера были соседями и друзьями, преподносили как революционную целесообразность, а думающих граждан, сопротивляющихся системе или ненадежных, сажали в тюрьму или ссылали в концлагеря на подобие ГУЛАГа.