​Бути чи не бути розпуску парламенту? - ось в чому питання…

До всіх, хочу поговорити про черговий вброс у середовище суспільства ще однієї теми для обговорення, щоб відволікти увагу народу від інших важливих проблем. Можуть чи не можуть в принципі на законних, повторюю, на ЗАКОННИХ підставах відбутись дострокові вибори до нашого парламенту.

Вважаю, що вже не можуть. Аргументи.

Добре, що в останні дні перестали говорити про підстави дострокового розпуску парламенту, бо вони не мають зараз ні якого значення. Варто говорити про законність вирахування строків для розпуску.

Норми Конституції є різні за своїм цільовим призначенням: регулятивні, декларативні, інституційні, .... і ЗАПЕРЕЧУВАЛЬНІ, тобто ті, які забороняють щось робити. Саме з них треба починати аналіз. Для нашої ситуації - це остання частина статті 90 Конституції, яка забороняє дострокове припинення повноважень парламенту і, таким чином, проводити дострокові вибори до парламенту -- в останні 6 місяців повноважень ВРУ і Президента.

1. Оскільки Президенту 2014 року залишилось виконувати свої повноваження десь трохи більші ніж 1 місяць, то до вступу на пост Президента 2019 року розпустить парламент НЕ МОЖНА.

2. А чи може Президент це зробити після інавгурації ? Знову дивимось на останню частину статті 90 Конституції, але вже через призму строку повноважень парламенту. Ключовим є визначення дати завершення повноважень існуючого парламенту, нормальні вибори до якого мають відбутись за Конституцією 27 жовтня цього року. І ось тут ні Конституція, ні законі не можуть прийти нам на допомогу з визначення конкретної дати (число, місяць). Гуляють різні думки і методи щодо пошуку цієї дати.

Оскільки частина 2 статті 19 Конституції (розділ, якій встановлює висхідні (визначальні) принципи нашого конституційного ладу), що органи державної влади мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами, і ні як інакше, то авторитарні (волюнтаристські) уяви тут НЕ МОЖЛИВІ.

Стаття 90 (частині 1) Конституції чітко зазначає, що повноваження ВРУ припиняються у день відкриття першого засідання ВРУ нового скликання. Дуже важно орієнтуватись на цю норму, бо від цієї дати залежить зворотній відрахунок 6 місяців для Президента. Візьмемо для прикладу, що новий Президент вступив на пост орієнтовно 27 травня, то він має право на розпуск парламенту (6 місяців) не раніш 27 листопаду, але ж це число ні яким законом не визначене, це лише віртуальне передбачення.

Ідемо далі, а чи може парламент після виборів 27 жовтня відкрити своє перше засідання до 27 листопаду -- в принципі може, а чому і ні, законних перешкод для цього немає. Для такого твердження проаналізуємо норми закону щодо виборів народних депутатів (до речі, всього то один тур).

Досліджуваними нормами є статті 98, 99, 100,101. Там встановлені придельні для дії строки, повторюю придельні, за які вийти не можливо, але завершити якусь дію РАНІШ можна. Ключовим -- є слова «НЕ ПІЗНІШ» -- встановлення результатів не пізніш 15 днів, офіційне оприлюднення не пізніш 5 днів, реєстрація не пізніш 20 днів, видача тимчасового посвідчення не пізніш 7 днів. А може це відбутись раніш -- звичайно, що може.

Наприклад, Оприлюднення встановлених результатів першого туру президентських виборів 31 березня відбулось через 7 днів за умов наявності аж 39 кандидатів і нічого, все нормально. Видача мені у 1990 році тимчасового посвідчення народного депутата відбулось через 1 день, і це у тих умовах технічно-камінного віку. А чому депутати мають чекати аж 30 днів до відкриття своєї сесії??? Всі технічні оформлення можна завершити за 1 тиждень, особливо враховуючи те, що вони готували всі документи ще під час реєстрації кандидатами.

Тобто, ще раз повторюю чітко визначеної у законі дати, від якої можна було б починати відлік 6 місяців встановите НЕ МОЖЛИВО -- будь-які конструкції будуть авторитарними (волюнтаристськими) і не відповідати закону.

Тут колишній міністр юстиції періоду Янучара пан Лавринович порадив орієнтуватись на дату приведення до присяги депутатів цього парламенту. Отож мені порадник. Він вже напорадив у 2010 році оприлюдненням під януковича текст Конституції в редакції 1996 року, хоча КСУ такої настанови своїм Рішенням не надавав.

Ми маємо слідувати настанові статті 1 Конституції України, що в нас правова держава.

Президент має орієнтуватись лише на ту дату, щодо якої не має сумніву і немає різночитання. Якщо таку дати безспірно не можна встановити, то і не має чого рипатись. Майте терпіння і законно проведіть чергові вибори парламенту.

І як кажуть, Р. S. -- в частині 2 статті 82 Конституції, де говориться про «ні пізніш 30 днів» -- вони прив'язані з дня «оголошення» результатів, а не «оприлюднення» їх в офіційних друкованих джерелах. А оголошення може бути і офіційним повідомлення ЦВК. Норма Конституції вище норми закону. Ось вам ще одна заковика.

Віктор Шишкін, facebook.com

Фото УНІАН