Правовий акцент
Вчора, 26 квітня, на вул.Ревуцького, 19/1 мешканці і активісти кількох політичних і громадських структур (серед них ВО "Свобода", КУПР, "Фронт змін" і "Славянская партия") вчергове намагались відстояти сквер, який обнесли парканом, щоб побудувати там супермаркет.
Мешканці мікрорайону кажуть, що супермаркет їм не потрібен - магазинів навколо і так доволі, а потрібен сквер, бо навколо дуже багато транспорту і мало зелені.
Людей на акцію вийшло багато. Перед самим парканом - непоганий дитячий майданчик, і дітей на ньому було - як мурах у мурашнику.
БАНДЮКИ, ЯКІ ОХОРОНЯЮТЬ БУДІВНИЦТВО, ПОТРУЇЛИ ЦИХ ДІТЕЙ ГАЗОМ.
Було так: після кількох виступів і веселих пісень з динаміків (зокрема, була доволі дотепна переробка пісні "Земля в иллюминаторе": "Земля у нас богатая, и все вокруг хотят ее, их много, а земля у нас одна! А звезды, тем не менее, а звезды, тем не менее, уже дешевле, чем Осокорки...") організатори оголосили, що спробують символічно достукатись до влади і забудовників - підійти і постукати по паркану. У звукопідсилювачі кілька разів оголосили, що все має бути мирно - на охорону не кидатись, паркан не ламати, на провокації не піддаватись.
Як тільки хлопці підійшли до паркану, охоронці-бандюки "стрибнули" на них, зав’язалось кілька бійок, охоронці пустили в хід газові балончики - а навколо повно літніх людей і малих дітей, бачила також вагітну жінку.
Якась погань бризнула з балончика поруч зі мною. Бр-р, нікому не побажаю.
А друга погань спробувала розбити мені камеру, коли я знімала бійку. Але це було пізніше, коли обурені люди перекрили дорогу. Вони не стояли на ній, а постійно, великим натовпом, переходили вулицю туди-сюди. Кілька разів спалахували бійки, дещо я встигла зняти. Отут ця мерзота і вдарила по моїй відеокамері. Я, схоже, встигла ухилитись, і він лише мимохідь зачепив екранчик, захлопнувши його. Серйозних пошкоджень камера не зазнала.
Міліція, ясна річ, у те, що відбувалося, не втручалась.
З "влади" - приходила жінка, яка представилась як депутат Дарницької райради, і почала закликати всіх складати протокол зборів і приймати резолюцію мітингу. Її перебили, запустивши з динаміків гімн України, після чого вона дискутувала з людьми вже без мікрофону.
Коли вже перекрили вулицю, приходив якийсь чиновник - я так зрозуміла, заступник глави району - і, страшенно нервуючись, переконував людей, що їм ніхто не завжає тут стояти і ходити. "Чому бандити труять наших дітей газом?!" - кричали жінки. "Якщо ви вважаєте, що відбулося якесь порушення, пишіть скаргу", - бубнив чиновник.
Один водій погрожував учасникам акції і журналістам пістолетом - вихопив і націлював з машини на них, з криком, що через 5 секунд буде стріляти. Коли я підбігла туди, він уже сховав зброю, але я хлопцям вірю. Сфотографувала його і номери його машини. Інший водій ненавмисно збив чоловіка - на щастя, не сильно. Один міліціянт підійшов до одного з хлопців, у якого низ обличчя був закритий банданою, і бандану зірвав. Бандюки ласими очима дивилися на наші фото- і відеокамери. Якби камер і людей не було так багато - точно спробували б напасти і розбити.
Багато разів писала, що ненавиджу встрягати у будівельні і фінансові конфлікти, бо там немає правих і винних. Але коли бандюки розприскують газ на дитячому майданчику, де повно дітей, винні автоматично з’являються. Це конкретні люди, у них є обличчя, а значить, можна встановити їхні імена і прізвища. Вони повинні сидіти в тюрмі. А забудовник, який їх найняв, просто в порядку покарання не повинен отримати землю, на яку зазіхає.
P.S. Найяскравіших моментів, на фото, на жаль, нема - знімала їх тільки на відео, одночасно, ще й крізь кашель від газу, було неможливо.
Детальніше...Додати коментар
За останній час українська преса вже відчула на собі «демократичність» існуючої влади. Тепер (з позиції міліціянтів, які хочуть вислужитись перед колишнім уркаганом та його соратниками) журналістів, які висвітлюють акції протесту, треба пресувати і залякувати. Що вони і роблять. Без вагань, без законів, докорів сумління та совісті.
«Конфлікти і закони» отримали заяву Олени Білозерської, в якій журналістка зазначає, що наразі на неї чиниться тиск і що правоохоронці і надалі поводять себе з представниками ЗМІ, як з особами, які зі свідків можуть перетворитись на підозрюваних.
Нижче наводимо текст заяви Олени Білозерської:
Як повідомили у багатьох ЗМІ (за що я їм дуже вдячна), 27 березня цього року слідчий з Голосіївського РОВД Коновод В.В. провів у мене обшук і вилучив два DVD-диски з фотоматеріалами. На них були акції радикальної молодіжної організації "Автономний спротив", які я, будучи журналістом, фотографувала.
Це прямо суперечить ст. 17 Закону України "Про державну підтримку ЗМІ і соціальний захист журналістів", де сказано: "Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів і технічних засобів, якими він користується у своїй роботі".
Ордер на обшук був підписаний суддею Голосіївсього суду Колдіною О.О. Вочевидь, слідчий Коновод не повідомив її, що ми з Олексієм Фурманом (фотокор "Фотоленти", в якого одночасно зі мною теж відбувся обшук) є професійними журналістами.
Я проходжу свідком по кримінальній справі, заведеній через те, що 17 лютого "автономи" закидали димовухами і фарбою магазин дорогого хутра. Справу порушили проти одного з учасників, якого на місці упіймали і жорстоко побили охоронці магазину. Він кинув у напрямку магазину лампочку з фарбою.
Вчора, 13 квітня, мене знову викликали на допит, де влаштували очну ставку з цим обвинувачуваним.
Хлопець повністю визнає свою провину і при мені розповідав слідчому, що робили інші учасники акції, називаючи їх поіменно.
При всьому цьому слідчий, маючи затриманого, який в усьому зізнався, і знаючи імена інших учасників акції, чомусь їх не турбує і на допити не викликає, а вимагав від хлопця, щоб той дав покази проти мене - нібито я бачила, як вони змовлялися про проведення акції і розподіляли між собою димові шашки і фарбу.
Під час мого допиту був присутній мій адвокат Сидір Кізін, але слідчий забороняв нам спілкуватися і не дав йому можливість надати мені юридичну допомогу. Врешті-решт мені стало погано, адвокат попросив викликати "швидку допомогу", але слідчий відмовився і фізично не давав мені вийти з кабінету. Черговий міліціонер на прохання адвоката все-таки викликав "швидку", і медики надали мені допомогу.
І це все при тому, що 25 березня був виданий наказ Міністра внутрішніх справ України №88 «Про вдосконалення взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації», де, зокрема, сказано, що:
"У разі скоєння протиправних дій відносно представників засобів масової інформації, інших резонансних подій за їх участю забезпечити негайне прибуття до місць таких подій керівників ГУМВС, УМВС та відповідних підрозділів по зв’язках з громадськістю з метою здійснення контролю за дотриманням прав журналістів. Терміново доповідати про такі події Міністру внутрішніх справ України".
Нічого цього не було зроблено.
Оскільки сама акція, здійснена активістами проти магазину хутра, не має ознак серйозного кримінального злочину, і всі її учасники вже встановлені, розцінюю дії слідчого як тиск на журналістів, здійснюваний на замовлення когось із можновладців - щоб на моєму прикладі відучити журналістів висвітлювати протестні акції.
Вважаю це неприпустимим.
Олена БІЛОЗЕРСЬКА
Міжнародна організація "Репортери без кордонів" засудила обшуки у двох українських журналістів і допити їх у міліції. Їхню офіційну заяву вже передрукувала сила-силенна західних ЗМІ і правозахисних організацій.
Практика сегодняшней действительности констатирует: сам себе не поможешь, никто другой твои проблемы решать не станет. И эта парадоксальная ситуация превалирует во всех отраслях деятельности украинского общества. Ну, а раз спасение утопающего, дело рук самого утопающего, то ему и решать, как выкарабкаться из всевозможных некомфортных ситуаций, в которые его загоняет политика власти.
Янукович - боїться. І боїться по-справжньому. Боїться вільного народу і особистостей, які не мовчать, а відстоюють свої права. А тому нещодавно у його оточенні і почали говорити про збільшення кількості внутрішніх військ. І це за умови, що їх і так понад 33 тисячі (не рахуючи представників міліції). Але Командувач Внутрішніх військ МВС України генерал армії Олександр Кіхтенко вважає, що кількість особового складу цієї воєнізованої структури треба збільшити на 5-7 тисяч осіб. Звісно, треба. І не на 7 тисяч, а до декількох мільйонів, оскільки саме такою кількістю воєнізованих молодчиків можна захиститись від народу.
Це може зацікавити:
Останні новини
30.04.2025 08:34
1100 москалів подохло минулої доби на українській землі29.04.2025 20:33
Пшонка-стайл як частина ДНК українських силовиківПолковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан разом із ведучим Ігорем Гаврищаком у воєнному зведенні за 29 квітня обговорили наступні теми:
Популярне
6 февр. 2025 г.
17 мар. 2025 г.
15 апр. 2025 г.
28 апр. 2025 г.
18 февр. 2025 г.
15 февр. 2025 г.
10 апр. 2025 г.
24 апр. 2025 г.
11 февр. 2025 г.
Опитування
