Пленарні засідання Верховної Ради України 5 вересня

В залі зареєструвалося 397 народних депутатів. Голова Верховної Ради України Володимир Рибак оголосив ранкове засідання відкритим. Відповідно до статті 17 Закону України "Про Вищу раду юстиції" та статті 217 Регламенту Верховної Ради України перед вступом на посаду член Вищої ради юстиції Сергій Винокуров склав присягу. Далі головуючий оголосив до розгляду законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень.

Міністр юстиції Олена Лукаш, доповідаючи з цього питання, зазначила, зокрема, що цей документ було розроблено урядом з метою забезпечення повного виконання зобов'язань держави та вдосконалення положень Закону “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”. Заступник голови Комітету з питань верховенства права та правосуддя Дмитро Шпенов наголосив, що документом пропонується встановити механізм забезпечення державної виплати і заборгованості вказаної категорії справ з державного бюджету. Невиплачені кошти визнаються кредиторською заборгованістю державного бюджету України і  погашаються за рахунок його коштів. Виконавчі документи мають надсилатися до  казначейських органів, розмір  бюджетних виплат на їх погашення будуть щороку встановлюватися в Законі України про державний бюджет. За словами доповідача, законопроект має на меті не лише виконання судових рішень у вказаних категорій справ на майбутнє, але і встановлення механізму погашення вже існуючої заборгованості за судовими рішеннями.

Після обговорення В.Рибак вніс пропозицію проголосувати за цей законопроект після перерви у ранковому засіданні, тобто о 12-30, попередньо обговоривши документ о 12-00 з керівниками фракцій, і оголосив до розгляду законопроект про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо порядку та умов відбування покарання.

Як зазначив у доповіді народний депутат, член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Сергій Сас, законопроект передбачає внесення змін до низки статей Кримінально-виконавчого кодексу України, редакція яких наведена у порівняльній таблиці проекту спрямованих на захист прав і законних інтересів засуджених до покарань у виді позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, а також гуманізацію умов їх утримання в установах виконання покарань. Народні депутати 379-ма голосами підтримали рішення прийняти законопроект у другому читанні і в цілому.

Після цього у сесійній залі було розглянуто проект закону про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" (нова редакція). Як наголошувалося під час обговорення, документ розроблено з метою приведення законодавчої бази країни у відповідність із положеннями Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, до якої приєдналася Україна, шляхом створення Митного тарифу, в основу якого покладено нову версію Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), побудовану на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року (ГС-2012) і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу та на виконання тарифних зобов’язань, досягнутих у переговорному процесі зі вступу України до СОТ, які зафіксовано у Протоколі про вступ України до СОТ на 2013 рік. Рішення прийняти законопроект за основу підтримали 365 народних депутатів.

Проект постанови про включення до порядку денного сесії та направлення на висновок Конституційного Суду України законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів було розглянуто за процедурою повного обговорення. Як зазначалося, проектом закону пропонується внести до Конституції України такі зміни:

передбачити право кожної особи на справедливий і гласний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом, утвореним законом (зміни у частині третій статті 55);

закріпити норму, що визначення мережі судів, їх утворення, реорганізація та ліквідація здійснюється шляхом прийняття закону (зміни до статтях 85, 125);

удосконалити порядок призначення та звільнення судді - передбачається, що суддя суду загальної юрисдикції призначається на посаду безстроково Президентом України. При цьому, рішення Глави держави стосовно призначення суддів чи звільнення їх з посади прийматимуться виключно на підставі та згідно з поданням Вищої ради юстиції (зміни до статей 106, 126, 128);

виключити положення про строк повноважень Генерального прокурора України (зміни до статті 122);

наділити Верховний Суд України повноваженнями щодо забезпечення однакового застосування норм законодавства України всіма судами загальної юрисдикції (зміни до статті 125);

закріпити, що надання згоди на затримання чи арешт судді здійснюватиметься Вищою радою юстиції за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (зміни до частини третьої статті 126);

розмежувати підстави для звільнення судді від підстав для припинення повноважень судді, запроваджуються додаткові підстави для звільнення, а також змінити порядок припинення повноважень судді Конституційного Суду у зв’язку із закінченням строку, на який він був призначений. Граничний строк перебування на посаді судді пропонується підвищити до 70 років (зміни до частин п’ятої-сьомої статті 126);

підвищити вимоги до осіб, які можуть претендувати на зайняття посади судді, а також встановлюється, що добір кандидатів на посаду судді здійснюється на конкурсній основі (зміни до статті 127);

врегулювати порядок переведення суддів, закріпити, що переведення судді можливе лише за його згодою, а переведення до суду вищої інстанції здійснюється лише на конкурсній основі (зміни до частини другої статті 128);

доповнити перелік засад судочинства засадою автоматизованого розподілу справ між суддями (зміни до статті 129);

змінити повноваження та склад Вищої ради юстиції, закріпивши, що 12 із 20 членів становитимуть судді, призначені з’їздом суддів України. З’їзд адвокатів України та з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначатиме по два члени Вищої ради юстиції. За посадою до складу Вищої ради юстиції входитимуть Голова Конституційного Суду, Голова Верховного Суду, Голова Ради суддів та Генеральний прокурор. При цьому, Генеральний прокурор не бере участі в голосуванні при прийнятті Вищою радою юстиції рішень стосовно суддів. Крім того, змінами до статті 131 пропонується закріпити вимогу, що у Вищої кваліфікаційної комісії суддів більшість мають складати судді, обрані з’їздом суддів України (зміни до статті 131).

Верховна Рада ухвалила Постанову 377-ма голосами.

Після перерви В.Рибак повідомив про входження народного депутата України Вадима Новинського до складу депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді України 7 скликання.

Далі відбулося голосування законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень. 340 народних депутатів проголосували за прийняття документа за основу із скороченням терміну його підготовки до розгляду у другому читанні.

Верховна Рада України прийняла також низку постанов про обрання та звільнення суддів. Після цього головуючий оголосив ранкове засідання закритим.

Під час вечірнього засідання у сесійній залі зареєструвалося 397 народних депутатів. В.Рибак оголосив до розгляду законопроекти про повторні вибори народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 94, 132, 194, 197, 223. З цього питання виступив голова парламентського Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давид Жванія. Він, зокрема, повідомив, що законопроект №2971-д  отримав підтримку Комітету як такий, що враховує інтереси всіх зацікавлених сторін.

В.Рибак зазначив, зокрема, що під час засідання Погоджувальної ради було досягнуто домовленості щодо голосування законопроекту № 2971-д без обговорення у першому читанні і в цілому як закон. За таке рішення проголосував 371 народний депутат. Головуючий оголосив також, що законопроекти №№ 2971 та 2971-1 вважаються відхиленими.

Далі народні депутати розглянули законопроект про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" щодо спрощення реєстрації осіб як платників податків. Проектом передбачена можливість подання заяви про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість та/або обрання спрощеної системи оподаткування державному реєстратору як додатка до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця. Документ було прийнято як закон 356-ма голосами.

В цілому було прийнято також закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру, які повинні одержувати оператори ринку харчових продуктів” - 313 голосів. Закон спрямований на спрощення діяльності суб’єктів господарювання, дерегуляції підприємницької діяльності, гармонізацію законодавства України із законодавством Європейського Союзу у частині видачі документів дозвільного характеру.

271 народний депутат проголосували за прийняття Закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації осіб як платників податків”, 313 – за прийняття Закону "“Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми на 2013-2017 роки”.

Верховна Рада України ухвалила також Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони дитинства” (“за” – 279). Законом передбачено удосконалення нормативно-правового забезпечення соціального захисту дітей, підвищення ефективності реалізації державної політики щодо охорони дитинства, поліпшення діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо здійснення соціальної роботи з дітьми, які потребують особливої уваги з боку держави тощо. Документом, зокрема, встановлюється, що опікуни, піклувальники є законними представниками дитини і діють без спеціальних на те повноважень та не можуть використовувати надані їм права всупереч інтересам дитини. Закон містить також норму, відповідно до якої опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, крім випадків, коли таке спілкування може завдати шкоди життю та здоров’ю дитини чи за рішенням суду суперечить інтересам дитини. Встановлюється також, що якщо усиновлювач є громадянином України, який проживає за межами України, або іноземцем, для усиновлення дитини, яка громадянином України, потрібна згода центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей.

Верховна Рада України також прийняла рішення направити законопроект про реформування друкованих засобів масової інформації (реєстр.№ 2600) на доопрацювання у профільний комітет для підготовки до розгляду у повторному першому читанні.

З пропозиціями Президента України було прийнято Закон "Про внесення змін до законів України "Про архітектурну діяльність" та "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (“за” - 226).

Парламентарії проголосували також за ратифікацію Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення.

Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця 252-ма голосами було прийнято за основу.

Для розгляду проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання залучення інвестицій В.Рибак продовжив вечірнє засідання на 15 хвилин. Депутати прийняли документ за основу ( “за” – 232).

За основу 315-ма голосами також було прийнято законопроект про Загальнодержавну соціальну програму розвитку фізичної культури і спорту на 2013-2017 роки.

Після цього головуючий закрив вечірнє засідання. Наступне засідання Верховної Ради відбудеться у п‘ятницю, 6 вересня, о 10-00.