Політика

Усі ЗМІ, наповнені пошуком логіки у діях путіна із обстрілом лікарні «Охмадит» та іншими злочинами, особливо тоді, коли згідно договорняків його уже мали запрошувати на слідуючий саміт миру, а «голуб миру» на прізвище Орбан після відвідин Києва і москви поніс пальмову гілку у Пекін, а потім Вашингтон. Не добавляють тут оптимізму і авторам усіляких договорняків, і учорашні слова Медвєдєва, що навіть, якщо буде договір про якесь перемир’я, то росія все рівно і далі буде забивати цвяхи…

Европу готовят к войне, как способ ограничить успех правых в Европарламенте и национальных выборах во Франции. Как правило, заядлые правые не скрывают своего восхищения перед путиным и своего равнодушия к Украине, которая тяжело сражается с агрессивной россией. Больше всех на эту стратегию рассчитывает Макрон, который хочет зажать правых Ле Пен между французским патриотизмом и ориентацией на путина.

Ситуація на фронті має шанс покращитися, коли влада усвідомить, що перевід на іншу посаду і навіть звільнення не дорівнюють покаранню. Тому не треба згодовувати це суспільству як «перемогу справедливості». На жаль, на сьогодні у наших генералів, яких у війську справедливо критикують, є два шляхи: підвищення або переведення на іншу ділянку.

Червоний директор Кучма так переймався тим, аби його зять та обрані стали мільйонерами та мільярдерами, що створив систему, при якій до влади прийшли комуністо-комсомольці, котрі вирішили збгатитись за кошт бюджету та кримінал, котрим завжди було комфортно працювати з росією, оскільки на тій території путін побудував ФСБ-кримінальну державу, а Кучма в Україні — мєнтовсько-кримінальну. От і заполонили колишні рекитири, кидали, наперсточники та вбивці з гвалтівниками касту депутатів та захопили найприбутковіші сектори економіки. А, ставши на ноги та обрісши грошима, стали купувати і депутатів: скопом та вроздріб, котрі почали і законодавство виписувати під кримінальні схеми.

У час, коли завершився порожній, але оплачений з кишень платників податків України саміт в Швейцарії, The New York Times публікує договір, про який протягом останніх двох років українці чули з різних джерел, але який до нинішньої публікації американським виданням - і не бачили. І, здавалося б, публікація повного тексту угоди, якою путін розмахував на перемовинах з лідерами африканських країн 17 червня 23 року, повинна була б гарно обговорюватись в Україні, однак, навіть серед так званих опозиційних до влади каналів - тиша. Що вже говорити про «Єдиний марафон», на якому подібну інформацію і не повідомляють.